Що відбулось у Кагарлику

У ніч з 23 на 24 травня 2020 року Сулима та Кузів у приміщенні відділення поліції катували та неодноразово зґвалтували жінку, яку викликали як свідка у справі про крадіжку. Протягом ночі до неї застосовували протигаз, наручники, стріляли з табельної зброї над головою та погрожували розправою над родиною. Вранці жінка самостійно звернулась до лікарні і вказала на поліцейських.

Слідством задокументовано й інші злочини цих самих осіб: систематичне побиття затриманих, катування електричним струмом, незаконне утримання людей у багажниках автомобілів та прикування кайданками до батареї.

Чому це відбувається

«Кагарлицька справа» стала одним із найгучніших прикладів системного насильства в українській поліції. Після скандалу 2020 року весь особовий склад Кагарлицького відділку розформували і переатестували, керівництво відсторонили. Однак адвокатка потерпілої Анна Калинчук зазначила, що шкодує: начальника відділення так і не притягнули до відповідальності, хоча практики катувань, на її переконання, мовчазно толерувалися керівництвом.

За даними дослідників, подібні практики — не поодинокий випадок. Щороку сотні тисяч людей в Україні стикаються з різними формами жорстокого поводження з боку правоохоронців. Реформа поліції 2015 року знизила рівень насильства, однак наступна стагнація в реформах призвела до повернення негативних практик.

Хто відповідає

Справу розслідувало Державне бюро розслідувань. Обвинувачення підтримували прокурори Офісу Генерального прокурора. Обухівський районний суд ухвалив обвинувальний вирок у травні 2023 року; у листопаді 2024 року Київський апеляційний суд залишив його без змін; 19 лютого 2026 року Верховний Суд остаточно підтвердив рішення всіх попередніх інстанцій.

Що роблять зараз

Сулима та Кузів відбувають покарання. Вирок набрав законної сили після рішення Верховного Суду — оскаржити його більше немає можливості. «Позаду 5,5 років боротьби за права жінки, скривдженої кагарлицькими поліцейськими. Верховний суд поставив крапку в цій історії», — написала адвокатка Калинчук.

Кримінальне провадження щодо начальника Кагарлицького відділення окремо не завершилось обвинувальним вироком. Адвокатка вважає це неповним результатом для системної відповідальності.

Чому це важливо знати

Справа засвідчила: системи внутрішнього контролю у поліції виявились неефективними — злочини відбувалися в приміщенні відділення, в присутності інших співробітників, які їх не зупинили і не повідомили про них. Саме наполегливість потерпілої та публічний розголос стали рушіями розслідування.

Вирок, що набрав чинності, важливий і для розуміння можливостей правосуддя. Попри понад п’ять років судових процесів, захисту не вдалося добитися виправдання чи пом’якшення покарання. Статті Кримінального кодексу, за якими засудили поліцейських, — катування (ст. 127), насильницьке зникнення (ст. 146-1) та зґвалтування (ст. 152) — передбачають суворе покарання саме у тих випадках, коли злочин скоєно особою, яка зобов’язана захищати громадян.

Раніше ми писали

Ми розповідали про вироки у гучних кримінальних справах Києва та Київщини. Також писали про те, як столичні суди розглядають справи, пов’язані з насильством та примусом щодо громадян.