Що сталося

У 2021 році троє чоловіків організували схему незаконного оформлення у приватну власність земель комунальної власності в Ірпені. За версією слідства, вони надали свої паспортні дані невстановленим особам, які виготовили підроблені державні акти на право власності на землю. У документах містилися неправдиві відомості про нібито законне отримання ділянок.

Ці підроблені документи використовувалися для реєстрації права власності, після чого обвинувачені продали три ділянки: площею 0,0863 га, 0,0840 га та 0,0642 га — усі у прибережній захисній смузі річки Ірпінь, тобто в межах земель водного фонду.

Обвинуваченим інкримінують пособництво у підробленні офіційних документів, використання підроблених документів та шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України). Потерпілою стороною у трьох кримінальних провадженнях визнано Ірпінську міську раду.

Як працювала схема

Механізм шахрайства, який встановило слідство, є відносно поширеним у справах із незаконним заволодінням публічними землями. Обвинувачені виступали у ролі «пособників» — вони надавали паспортні дані для оформлення документів, але безпосередньо підробкою не займалися. Це дозволяло їм зберігати видиму дистанцію від злочину.

Невстановлені особи, які виготовляли фіктивні державні акти, вносили до документів неправдиві відомості про законність набуття земель. Після реєстрації права власності ділянки продавалися — і комунальна земля фактично виводилася з публічного обороту.

Саме такий поділ ролей між «документальниками» і «власниками» є типовою рисою схем з підробкою правовстановлюючих документів. Слідство кваліфікувало участь трьох фігурантів як пособництво, однак санкція статті про шахрайство в особливо великих розмірах залишається суворою — до 8 років позбавлення волі.

Чому це відбувається

Землі у прибережних захисних смугах мають спеціальний природоохоронний режим і відповідно до Земельного та Водного кодексів України не можуть передаватися у приватну власність, за винятком окремих випадків, прямо визначених законом. Ця норма існує для захисту водних екосистем і збереження вільного доступу громадян до берегів річок.

Попри жорсткі обмеження, схеми незаконного захоплення таких земель залишаються поширеними. Ділянки поблизу річок у Київській агломерації мають підвищену ринкову цінність, що робить їх привабливою метою для зловмисників. Після повномасштабного вторгнення частина земельних реєстрів опинилася у стані правової нестабільності — що додатково ускладнило контроль за обігом землі у природоохоронних зонах.

Хто відповідає

Розслідування провадила Бучанська окружна прокуратура Київської області — вона здійснювала процесуальне керівництво у всіх трьох провадженнях. Захист комунальних земель та їхнє повернення є відповідальністю Ірпінської міської ради, яка визнана потерпілою стороною. Питання відновлення права власності на ділянки, найімовірніше, вирішуватиметься окремо — у межах цивільного або адміністративного судочинства.

Що роблять зараз

Обвинувальні акти скеровано до суду для розгляду по суті. Тепер суд має встановити вину кожного з трьох обвинувачених і визначити покарання. У разі доведення вини їм загрожує до 8 років позбавлення волі.

Чому це важливо знати

Прибережні захисні смуги — це не лише юридична категорія. Їхнє збереження у публічній власності забезпечує доступ громадян до берегів, захищає якість водних ресурсів і підтримує екологічну рівновагу. Коли такі землі незаконно приватизуються — зазвичай під забудову, — відновити завдану шкоду важко навіть після притягнення винних до відповідальності.

Справа в Ірпені є черговим сигналом: земля поблизу водойм залишається однією з найпривабливіших цілей для шахрайських схем. Кількість подібних проваджень, які доходять до суду, зростає — і це виклик як для правоохоронців, так і для органів місцевого самоврядування, які мають посилити контроль за реєстрацією прав у природоохоронних зонах.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доти, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Раніше ми писали

Схожу ситуацію ми розглядали у матеріалі про Святошин, де прокуратура оскаржує в суді договір на забудову 8,14 га землі науково-дослідного інституту. Також ми повідомляли про підробку документів працівниками лісгоспу на Київщині — там теж фігурували сфабриковані документи, за якими планували незаконно отримати бюджетні кошти. Ще одним прикладом земельних зловживань є справа на Кирилівській, де прокуратура відстоює повернення державі ділянки під будівлею у Подільському районі.