Як працювала схема з фіктивними діагнозами

За даними слідства, на початку березня 2026 року подружжя організувало оформлення фіктивного стаціонарного лікування для свого клієнта. Результатом стало отримання неіснуючого медичного діагнозу — тобто людина, яка фактично не хворіла, отримала офіційний медичний документ із записом про захворювання, якого не існує.

До реалізації схеми залучили працівників щонайменше двох медичних закладів і лікарів. Точне коло залучених медпрацівників наразі встановлюється — слідство перевіряє, хто саме з лікарів вносив неправдиві відомості до медичної документації та за яких обставин.

Кваліфікація злочину — ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, тобто зловживання впливом, вчинене організованою групою. Йдеться не про прямий хабар посадовій особі, а про посередництво: подружжя використовувало свої зв’язки з медичними працівниками, щоб «вирішити питання» за гроші.

Скільки коштували «послуги» і як передавали гроші

Свої послуги подружжя оцінило у 20 000 доларів. Правоохоронці задокументували дві передачі коштів загальною сумою 8 000 доларів. Під час отримання останньої частини грошей обох затримали в порядку ст. 208 КПК України — тобто без ухвали слідчого судді, безпосередньо під час вчинення злочину.

Досудове розслідування проводиться за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури. Саме прокурори забезпечували збирання доказової бази та контроль за оперативними заходами, які передували затриманню.

Які запобіжні заходи обрали підозрюваним

Обом фігурантам повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України. Жінці суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Чоловікові обрали м’якший захід — домашній арешт.

Однак прокурори Київської обласної прокуратури не погоджуються з рішенням суду щодо чоловіка і готують апеляційну скаргу. Прокуратура вважає, що домашній арешт є недостатнім запобіжним заходом з огляду на тяжкість злочину та ризик впливу на свідків, зокрема працівників медичних закладів, залучених до схеми.

Що таке зловживання впливом і чим це загрожує

Стаття 369-2 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. На відміну від звичайного хабарництва, гроші отримує не сама посадова особа, а посередник, який обіцяє використати свої зв’язки та вплив.

Частина 3 цієї статті, яка застосовується у разі вчинення злочину організованою групою, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із конфіскацією майна. Для доведення вини прокуратурі потрібно підтвердити як факт отримання грошей, так і наявність реального впливу на рішення медичних працівників.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Чому це важливо знати

Фіктивні медичні діагнози — це не лише корупційний злочин, а й пряма загроза для системи охорони здоров’я. Такі схеми підривають довіру до медичних документів, створюють ризики для реальних пацієнтів і дозволяють зловживати соціальними гарантіями, що передбачені для людей із справжніми захворюваннями. В умовах воєнного стану фіктивні діагнози також можуть використовуватися для ухилення від мобілізації або отримання незаконних виплат від держави.

Медичні працівники, які свідомо оформлюють неправдиві документи, ризикують не лише кримінальним переслідуванням, а й позбавленням ліцензії на медичну практику. Замовники фіктивних діагнозів також несуть відповідальність як співучасники злочину або за окремими статтями Кримінального кодексу.

Раніше ми писали

Корупційні схеми з використанням впливу на посадових осіб залишаються поширеним явищем в Україні. Як ми раніше писали, директора комунального підприємства «Освітня агенція міста Києва» затримали під час отримання 1,2 млн грн хабара за підписання тендерного контракту. На Київщині ексначальник РТЦК вимагав 4 500 доларів за ухилення від призову, а в Солом’янському районі Києва начальника відділу комунального підприємства затримали за отримання 3 000 доларів хабара за сприяння в оренді комунального майна.