Підпільний цех на Київщині розливав фальшивий алкоголь під відомі бренди
Бюро економічної безпеки Київщини скерувало до суду обвинувальний акт у справі про нелегальне виробництво та збут фальсифікованого алкоголю під етикетками відомих брендів. Зловмисники організували повний цикл виготовлення контрафакту у складських приміщеннях області — від розливу спирту до маркування пляшок — і продавали готову продукцію оптом по всій Україні через інтернет-платформи та месенджери, повідомляє @esbu_gov_ua.
Як працювала схема підпільного виробництва
За даними слідства, фігуранти справи облаштували підпільний цех у складських приміщеннях на Київщині. Там налагодили повний виробничий цикл: від розливу спирту у різну тару до наклеювання етикеток відомих алкогольних брендів. Сировину — спирт, барвники, ароматизатори — закуповували окремими каналами, тару й картонні коробки з логотипами марок отримували від постачальників, які формально не мали стосунку до алкогольного ринку.
Готову продукцію збували оптовими партіями по всій країні. Покупців шукали через інтернет-платформи та месенджери — без прямого контакту, без фізичних точок продажу, без чеків і документів. Така модель реалізації суттєво ускладнювала відстеження кінцевих споживачів і реальних масштабів збуту: фальсифікат розходився територіально широко, а ланцюжок продажу обривався відразу після переказу коштів.
Що вилучили під час обшуків
У ході слідчих дій правоохоронці провели санкціоновані обшуки і вилучили значний обсяг доказів. Серед них — спирт етиловий і вже готова фальсифікована продукція, обладнання для розливу, етикетки відомих брендів, упаковка з фірмовою символікою, комп’ютерна та оргтехніка. Окремо вилучено так звану «чорнову» бухгалтерію — записи про обсяги виробництва, ціни, контрагентів і фактичні розрахунки. За версією слідства, саме ці документи дозволяють встановити реальні масштаби нелегальної діяльності, які значно перевищують офіційні обороти будь-якої легальної фірми.
Фігуранту справи повідомлено про підозру, а зараз обвинувальний акт уже скеровано до суду — тобто справа перейшла до стадії судового розгляду. На Київщині ця тема не нова: у лютому правоохоронці виявили підпільний цех із 50 тоннами спирту, а у березні прокуратура Київщини викрила схоже виробництво фальсифікату.
Яка стаття ККУ застосовується і що загрожує фігуранту
Незаконне виготовлення алкогольних напоїв кваліфікується за статтею 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування підакцизних товарів. За другою частиною цієї статті, яка стосується самого виробництва спирту й алкоголю (а не лише збуту), передбачено позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з обов’язковою конфіскацією та знищенням незаконно виготовленої продукції, обладнання і сировини.
Якщо буде доведено повторюваність дій, спричинення значної шкоди або ознаки організованої групи, кваліфікація може бути посилена. У схожій справі на Київщині судять зловмисника, який організував виробництво фальсифікату під відомими марками. Це означає, що окрім самого виробника, до відповідальності можуть притягати й тих, хто допомагав з логістикою, постачанням етикеток і збутом — якщо їхня роль доведена слідством.
Чим небезпечний фальсифікований алкоголь
Найбільший ризик такої продукції — не економічний, а медичний. Фальсифікований алкоголь часто розливають на основі неконтрольованого спирту, у складі якого можуть бути технічні домішки, метиловий спирт або сурогати побутового призначення. На вигляд і смак така продукція мало відрізняється від оригіналу, але після вживання може спричинити отруєння, сліпоту, ушкодження центральної нервової системи і смерть.
Покупець, який замовляє «брендовий» алкоголь у месенджері за зниженою ціною, зазвичай не має жодного шансу перевірити, що саме розлито в пляшку. Акцизна марка може бути підробкою, етикетка — копією, кришка — оригінально оформленою. Саме тому правоохоронці регулярно нагадують: купувати міцний алкоголь варто лише в офіційних точках роздрібної торгівлі, де є акцизна марка з QR-кодом і чек із касового апарата.
Чому це важливо знати
Фальсифікований алкоголь — не лише економічний злочин, а й пряма загроза здоров’ю та життю споживачів. Те, що справу передано до суду, свідчить про системну роботу БЕБ із протидії підпільному ринку алкоголю в регіоні: за останні місяці на Київщині вже було кілька подібних викриттів. Системність цих справ важлива і для покупців: вона показує, що навіть при дешевому ціннику в інтернеті ризикує не лише гаманець, а й здоров’я. А судові вироки за статтею 204 ККУ — реальний інструмент стримування для тих, хто розглядає підпільне виробництво як «безкарний» бізнес.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
