Удар по Бучанському району: 10 загиблих, близько 100 поранених (оновлюється)
Росія вдень у четвер, 24 липня, завдала балістичного удару по Київській області — найбільше постраждав Бучанський район, повідомляє Київська ОВА. Станом на 15:30 відомо про 10 загиблих і близько 100 поранених. За даними Повітряних сил, ракети влучили у приватний спорткомплекс, де в цей час проходила виставка озброєння. За фактом удару відкрито кримінальні провадження. Рятувальна операція триває.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
10 загиблих і близько 100 поранених
Оновлені дані про жертви навів Генеральний прокурор Руслан Кравченко: внаслідок ракетного удару загинули 10 людей, ще близько 100 отримали поранення. Раніше Президент Володимир Зеленський повідомляв про шістьох загиблих і десятки постраждалих — кількість жертв відтоді зросла, і дані продовжують уточнювати. На місці працюють рятувальники, медики та поліція.
Унаслідок обстрілу в Бучанському районі пошкоджено 27 приватних будинків і 44 транспортні засоби, повідомили в Київській ОВА.
На полігоні проходила виставка озброєння «Критично Захищено»
Спершу в Київській ОВА повідомляли, що за попередньою інформацією удару було завдано по території приватного полігону; детальніші дані там обіцяли оприлюднити після завершення перевірки.
Ідеться про практичний демонстраційний захід Defense Demo Day & Defense Expo «Критично Захищено», організований асоціацією виробників безпілотних систем та супутніх технологій «АРМАДА», повідомляє Big Kyiv з посиланням на засновника оборонної компанії First Contact Валерія Боровика. Метою заходу була демонстрація комплексних рішень для захисту критичної інфраструктури від сучасних повітряних загроз.
Водночас спільнота «Тарас Григорович повідомляє» оприлюднила анонс виставки на відкритому полігоні, який, за її твердженням, був у вільному доступі в інтернеті.

Повітряні сили: це спорткомплекс, а не військовий полігон
Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат уточнив, що ракети влучили у приватний спорткомплекс, а не у військовий полігон, і цей об’єкт не має стосунку до ЗСУ, повідомляє телеканал «Київ24». Ігнат також нагадав, що у ЗСУ масові зібрання давно заборонені з міркувань безпеки.
На локації перебували представники оборонної індустрії
Українська рада зброярів підтвердила, що ворожого ракетного удару було завдано по локації, де перебували представники української оборонної індустрії, і серед них є загиблі та поранені, повідомляє організація. Там наголосили, що інформація про точне місце перебування учасників публічно не поширювалася.
Рада зброярів попросила утриматися від поширення фото та відео з місця удару, геолокації, а також даних про постраждалих і компанії — це може зашкодити людям, роботі Сил оборони та слідству. Організація зазначила, що не була організатором заходу, однак перебуває на зв’язку з колегами й надає їм необхідну підтримку.
Дві кримінальні справи: воєнний злочин і можлива недбалість
За фактом удару Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України — воєнний злочин. Окремо розпочато провадження за ч. 3 ст. 367 КК України — щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації та проведення заходу, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків, повідомляє BUCHA LIVE з посиланням на Генпрокурора. «Війна не звільняє від відповідальності за управлінські рішення», — наголосив Руслан Кравченко.
Слідство має встановити, хто ухвалював рішення про проведення заходу, хто погоджував його місце, час і формат, які заходи безпеки були передбачені та чи належно оцінили ризики в умовах воєнного стану.
Бучанський район розташований на заході Київської області та межує безпосередньо з Києвом. Він неодноразово опинявся під ворожими атаками — зокрема, як ми раніше писали, під час однієї з недавніх атак дронів на Київщині поранень зазнали п’ятеро людей, серед яких троє дітей.
До складу району входять, зокрема, Буча, Ірпінь, Гостомель і Ворзель — громади, які у 2022 році пережили російську окупацію в перші тижні повномасштабного вторгнення і стали відомими на весь світ через воєнні злочини російської армії. Після деокупації громади активно відбудовуються. Попри це, територія й далі регулярно потерпає від повітряних атак через близькість до столиці та розташування на північно-західному напрямку.
Чому балістику майже неможливо перехопити
За даними Повітряних сил, Росія випустила по Київщині три балістичні ракети «Іскандер-М/С-400»: одну збила протиповітряна оборона, ще дві влучили у Бучанському районі, повідомляє канал «Київ Влада».
Балістичні ракети — один із найнебезпечніших видів озброєння, які Росія застосовує проти України: через короткий час польоту та величезну швидкість їх украй складно збити. Від оголошення тривоги до влучання можуть минути лічені хвилини, тому під час балістичної загрози критично важливо негайно прямувати в укриття, а не чекати підтвердження запуску.
Підліт балістики від моменту запуску займає лише кілька хвилин. Найбезпечніші місця під час такої загрози — підземні укриття, паркінги та станції метро. Якщо дістатися до них неможливо, варто дотримуватися правила двох стін і триматися подалі від вікон.
Перехоплювати балістичні цілі здатні лише окремі системи протиповітряної оборони, зокрема американські Patriot, кількість яких обмежена і які прикривають насамперед столицю. Саме тому для мешканців області головним захистом під час балістичної загрози залишається швидка реакція на сигнал тривоги.
Удари по Київській області фіксуються регулярно — здебільшого страждає житлова та цивільна інфраструктура. Кількість жертв сьогоднішньої атаки може зрости: пошукові роботи на місці ще не завершені, а частина постраждалих перебуває в лікарнях.
Стаття оновлюється в міру надходження офіційних даних. Першими перевірену інформацію про наслідки атаки оприлюднюють ДСНС, поліція Київської області та Київська ОВА — саме за їхніми повідомленнями варто стежити мешканцям постраждалих громад.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали: Дрони вдарили по Броварському і Фастівському районах Київщини. Також ми повідомляли: Уряд дозволив тимчасові пункти базування швидкої: що змінить постанова № 917.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







