Хто долучився до висадки дерев на Троєщині

До озеленювальної акції у парку імені Архітектора Ніколаєва приєдналися десятки людей: мешканці Деснянського району, представники благодійних фондів і місцевих громадських організацій. Серед учасників також були ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працівники комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Деснянського району.Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко особисто взяла участь у висадці дерев і підкреслила, що подібні ініціативи для Деснянського району стали доброю традицією. За її словами, акції з озеленення проводяться тут регулярно навесні та восени вже протягом кількох років поспіль. До висадки долучаються різні покоління: і молодь, і старші мешканці району. Спільна справа об’єднує людей, які хочуть зробити свій район кращим і комфортнішим для повсякденного життя.

Чому громада Троєщини продовжує озеленення попри війну

Ганна Старостенко зазначила, що навіть попри складну зиму, постійні обстріли та повсякденні виклики воєнного часу жителі Деснянського району не припиняють озеленювальних ініціатив. За її словами, така робота на свіжому повітрі стає своєрідною терапією для мешканців: допомагає переключитися від тривожних новин, відновити внутрішню рівновагу та відчути реальний результат спільних зусиль.Заступниця голови КМДА підкреслила, що саме з таких невеликих, але щирих ініціатив формується сильна й дружня громада, яка вміє триматися разом і підтримувати одне одного. Участь у спільній роботі дає людям відчуття корисності власних дій у час, коли щоденна стрічка новин наповнена тривожними повідомленнями. Для багатьох мешканців Троєщини, які пережили кілька важких зим із перебоями тепла й електроенергії, така можливість зібратися разом заради позитивної справи має особливе значення.

Що дадуть нові дерева мешканцям Деснянського району

Нові алеї катальп і грабів не лише прикрасять парк імені Архітектора Ніколаєва на проспекті Червоної Калини, а й створять приємний затінок у літню спеку. Дерева покращать якість повітря в мікрорайоні та зроблять громадський простір комфортнішим для прогулянок і відпочинку мешканців Троєщини.Катальпи відомі своїми великими серцеподібними листками і пишним білим цвітінням навесні, тоді як граби забезпечують густу крону і є одними з найбільш стійких міських дерев. Поєднання цих порід створює різноманітний зелений простір, який працюватиме як природний фільтр повітря і місце для відпочинку в спекотні літні дні.Деснянський район, де зосереджена значна кількість багатоповерхівок і мешкає понад 350 тисяч людей, особливо потребує додаткового озеленення для покращення мікроклімату прибудинкових територій та громадських просторів. Кожне нове дерево у щільній міській забудові сприяє зниженню температури влітку, зменшує рівень пилу й шуму та позитивно впливає на самопочуття мешканців.

Як акція пов’язана з конкурсом «#30дніввпорядкуванняміста»

Висадка дерев на Троєщині 3 квітня відбулася в межах міського конкурсу «#30дніввпорядкуванняміста», який триває у Києві з 1 до 30 квітня. Конкурс проходить під час весняного двомісячника з благоустрою, що стартував у Києві 17 березня. Ініціатива покликана об’єднати киян навколо турботи про рідне місто та заохотити їх до конкретних дій заради чистоти, порядку й озеленення столиці.Протягом квітня КМДА очікує десятки подібних акцій у різних районах Києва. Нещодавно міська влада анонсувала роботи з благоустрою у понад 120 парках і скверах столиці, а за підсумками 2025 року комунальне підприємство Київзеленбуд висадило близько 7 тисяч дерев і облаштувало 90 зон біорізноманіття по всьому місту. Квітневий конкурс має стати продовженням цієї масштабної програми міського озеленення.

Раніше ми писали

Весняний двомісячник з благоустрою стартував у Києві 17 березня, і протягом квітня місто активно залучає жителів до прибирання та озеленення територій. У межах цієї кампанії міська влада запланувала благоустрій понад 120 паркових і скверних територій у різних районах столиці. А за підсумками минулого року комунальне підприємство Київзеленбуд висадило близько 7 тисяч нових дерев і створило 90 зон біорізноманіття, що стало рекордним показником для столиці за останні роки.