Перейти до основного вмісту

Подільська прокуратура вимагає укласти охоронний договір на Житній ринок

Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулася до суду з позовом проти балансоутримувача Житнього ринку, який тривалий час ухиляється від укладення охоронного договору на об’єкт культурної спадщини. Суд відкрив провадження у справі, повідомляє Київська міська прокуратура. Будівля розташована в історичному центрі Подолу — на території одного з найдавніших торговельних осередків столиці.

30 Червня 2026 о 17:00|Місто і інфраструктура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Будівля Житнього ринку на Подолі в Києві, яку у липні 2025 року внесли до переліку об'єктів культурної спадщини
Фото: Прокуратура Києва | 1920×1080

Коли і як Житній ринок отримав статус культурної спадщини

У липні 2025 року Житній ринок внесено до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини міста Києва. Будівля є важливою складовою історико-архітектурного середовища Подолу — одного з найстаріших районів Києва, що зберіг риси торговельного міського простору з давніх часів.

Статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини накладає на балансоутримувача конкретні юридичні зобов’язання. Зокрема, закон вимагає укладення охоронного договору — документа, який регламентує умови використання, утримання та збереження пам’ятки. Саме цей обов’язок балансоутримувач, за даними прокуратури, тривалий час не виконував.

Що прокуратура просить у суду і який стан справи

Подільська окружна прокуратура подала позов, у якому просить суд зобов’язати балансоутримувача укласти охоронний договір на Житній ринок як щойно виявлений об’єкт культурної спадщини. Суд уже відкрив провадження у справі — тобто позов прийнято до розгляду по суті.

Відсутність охоронного договору, на думку прокуратури, унеможливлює належне забезпечення охорони та збереження об’єкта. Без цього документа державні органи з охорони культурної спадщини не можуть у повному обсязі контролювати стан будівлі та умови її використання.

Як ми раніше писали, київська митниця передала музеям скриньку Норбліна та порцелянові статуетки — ще один приклад того, як державні органи захищають культурні цінності через правові механізми.

Що таке Житній ринок і чому він важливий для Подолу

Житній ринок — один із символів київського Подолу. Торговельна діяльність на цьому місці має багатовікову історію: ринок формував міський простір і повсякденне життя мешканців задовго до появи сучасної будівлі. Розташування в історичному центрі Подолу робить об’єкт невід’ємною частиною архітектурного та культурного контексту цієї частини міста.

Внесення будівлі до Переліку щойно виявлених об’єктів є першим кроком до повноцінної державної охорони пам’ятки. Після укладення охоронного договору власник або балансоутримувач зобов’язаний дотримуватися вимог щодо збереження автентичного вигляду споруди, проведення реставраційних робіт виключно за дозволом уповноважених органів і недопущення дій, що можуть завдати шкоди пам’ятці.

Чому це важливо знати

Справа щодо Житнього ринку — це сигнал для всіх балансоутримувачів об’єктів культурної спадщини Києва: ухилення від укладення охоронних договорів матиме правові наслідки. Для городян це означає, що будівля в серці Подолу отримає юридичний захист, а її стан перебуватиме під контролем уповноважених органів. Збереження таких об’єктів — це збереження ідентичності та пам’яті міста для майбутніх поколінь.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, До Дня Конституції: лекція про право на спадщину. Також ми повідомляли, що Кінотеатр «Кадр» на Пріорці: 78 місць і 70 років роботи.

Автор
Подільська прокуратура вимагає укласти охоронний договір на Житній ринок
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →