Прокуратура подала позов до суду щодо меж парку імені Багряного в Києві
Шевченківська окружна прокуратура міста Києва подала до суду позов із вимогою зобов’язати Київраду, КМДА та КМВА провести землеустрій і встановити межі парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк імені Івана Багряного», повідомляє Київська міська прокуратура. Київський окружний адміністративний суд уже відкрив провадження у справі.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Чому парк досі без меж
«Парк імені Івана Багряного» є об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення і перебуває під особливою охороною держави. Попри це, за висновком прокуратури, Київрада, КМДА, КМВА та їхні структурні підрозділи протягом тривалого часу так і не забезпечили проведення робіт із визначення меж його території.
Як ми раніше писали, аналогічна ситуація склалася і з Парком Шевченка — прокуратура також зверталася до суду з позовом про встановлення його офіційних меж.
Які ризики створює відсутність меж
За версією слідства, відсутність задокументованих меж унеможливлює належний контроль за використанням земель природно-заповідного фонду. Це, своєю чергою, створює передумови для самовільного зайняття ділянок, порушення заповідного режиму та загрожує збереженню природного комплексу парку, який має природоохоронне, історико-культурне, рекреаційне й екологічне значення для киян.
Чому це важливо знати
Без офіційно встановлених меж будь-яка ділянка на території парку може опинитися під загрозою незаконної забудови чи іншого використання — і зупинити це юридично набагато складніше. Рішення суду у відкритій справі визначить, чи зобов’яжуть столичні органи влади нарешті провести землеустрій.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали: Власника групи компаній та його сина підозрюють у пособництві РФ через бізнес. Також ми повідомляли: У Музичах судитимуть чоловіка за вбивство з особливою жорстокістю через ревнощі.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







