Каштани, яким близько 200 років: що з ними не так

Три каштани центральної алеї Лаври десятиліттями не отримували професійного догляду. Тепер арбористи очищають і пломбують дупла — це стандартна процедура, яка запобігає подальшому гниттю деревини та проникненню шкідників. Голова ГО «Ліга арбористів України» Ігор Яковлєв пояснює: без своєчасного втручання такі дерева поступово втрачають стійкість, а відновити їх пізніше значно складніше й дорожче.

Вік каштанів — близько 200 років, що робить їх не лише ботанічною, а й історичною цінністю. Саме тому підхід до лікування індивідуальний для кожного дерева: спочатку фахівці оцінюють стан крони, кореневої системи та стовбура, і лише після цього визначають обсяг втручання.

Як відновлюють липу біля Антонієвих печер

Окрема складна ділянка роботи — історична липа біля Нижніх Антонієвих печер. Точний вік дерева у заповіднику не уточнюють, проте воно є частиною автентичного ландшафту, сформованого ще в часи активного чернечого життя. Арбористи проводять санітарне обрізання, видаляють суховершинні та аварійні гілки, а також обробляють місця механічних пошкоджень.

Робота в безпосередній близькості до печерних споруд вимагає особливої обережності: техніка тут не проїде, тож більшість операцій виконують вручну або з альпіністським спорядженням.

Чи можуть 80-річні яблуні плодоносити ще десятиліття

У Чернечому саду тривають роботи з омолодження яблунь віком від 60 до 80 років. За словами Яковлєва, грамотне омолоджувальне обрізання здатне продовжити продуктивний період плодових дерев ще на кілька десятиліть. Головне — не робити різку, тобто одноразово видаляти надто великий обсяг крони, адже це викликає стрес і може спровокувати зворотний ефект.

Замість цього арбористи розтягують омолодження на кілька сезонів, поступово відновлюючи баланс між кроною та кореневою системою. Такий підхід дозволяє деревам не лише продовжити плодоношення, а й витримувати несприятливі погодні умови.

Проєкт «Лаврські сади – відродження»: що передбачає меморандум

Співпраця Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» та ГО «Ліга арбористів України» закріплена офіційним Меморандумом. Проєкт передбачає системний, а не разовий догляд за зеленими насадженнями заповідної території. Це принципова відмінність від поодиноких акцій: фахівці супроводжують дерева сезон за сезоном, відстежуючи динаміку відновлення.

Питання збереження вікових дерев у Києві залишається болючим: мешканці Теремків вимагали зупинити вирубку 100-річних дубів, а суперечки довкола знесення дерев у різних районах міста не вщухають. На тлі цих конфліктів досвід Лаври — де замість вирубки обирають лікування — виглядає як робоча альтернативна модель управління зеленим спадщиною.

Чому це важливо знати

Києво-Печерська лавра — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, і стан її зелених насаджень є частиною критеріїв збереження. Якщо проєкт «Лаврські сади – відродження» доведе ефективність системного арбористського догляду, він може стати прецедентом для інших київських парків і заповідних зон, де вікові дерева досі не мають постійного фахового супроводу.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Андріївський узвіз, 5: Мінкульт не погоджував облаштування скверу. Також ми повідомляли, що На Теремках до вирубки дерев залучили спецпідрозділ поліції ППОП.