Що відомо про ділянку на Турівській, 29а?

Йдеться про земельну ділянку в історичному районі Поділ, де збереглася Лісопильня Сніжка — промислова споруда 1905 року побудови. Крім того, ця територія накладається на зону пам’ятки археології «Культурний шар Подолу ІХ–ХІІ ст.» — одного з найдавніших і найважливіших осередків середньовічного Києва. Згідно з українським законодавством, пам’ятки археології не можуть передаватися під забудову жодним органом місцевої влади, а їхнім єдиним власником є держава.

Незважаючи на це, у 2024 році Київська міська рада — попри громадські протести — ухвалила рішення, підписане мером Віталієм Кличком, про передачу ділянки забудовнику. Той незабаром знів частину будівлі Лісопильні та розпочав земляні роботи, що загрожували знищенням археологічного культурного шару. Тоді будівельні роботи вдалося тимчасово зупинити.

Чому рішення суду викликає запитання?

Київська міська прокуратура оскаржила рішення міської ради, однак Північний апеляційний господарський суд відхилив апеляцію. Активісти та дослідники спадщини вказують, що суд фактично проігнорував норму закону, яка прямо забороняє відчуження пам’яток археології на користь приватних осіб чи органів місцевого самоврядування.

Організація «Спадщина» дослідила біографію головуючого у справі судді Олександра Сибіги і стверджує, що ситуація з Турівською, 29а — далеко не перший резонансний епізод у його практиці, пов’язаний зі знищенням культурної спадщини. Детальніших відомостей щодо інших справ в оприлюднених матеріалах наразі не наведено.

Яка доля самої Лісопильні?

Лісопильня Сніжка — рідкісний зразок київської промислової архітектури початку ХХ століття. Споруда пов’язана з розвитком торгово-промислового Подолу і є частиною автентичного міського середовища, яке поступово зникає під тиском нової забудови. Поєднання архітектурної та археологічної цінності робить цю ділянку особливо чутливою: будь-які земляні роботи тут здатні безповоротно знищити артефакти давньоруської доби, що залягають у культурному шарі.

Громадські організації, зокрема «Спадщина», закликають прокуратуру продовжувати правовий захист ділянки та ініціювати перегляд судового рішення у вищих інстанціях. Паралельно активісти документують стан будівлі й фіксують усі зміни на ділянці.

Яка ситуація з охороною спадщини Подолу загалом?

Поділ входить до переліку історичних ареалів Києва, де діє особливий режим містобудівної діяльності. Проте тиск забудовників на цей район не слабшає: щороку зникають або спотворюються десятки об’єктів, що формують неповторний характер старого міста. Поєднання корупційних схем, прогалин у законодавстві та непослідовної правозастосовчої практики створює умови, за яких навіть законодавчо захищені об’єкти залишаються вразливими.

Ситуація з Лісопильнею Сніжка є показовою: навіть пряма заборона в законі не гарантує збереження пам’ятки, якщо суди не застосовують відповідні норми. Це ставить під загрозу не лише конкретну будівлю, а й усю систему охорони археологічної спадщини в Україні.

Чому це важливо знати

Якщо рішення суду набере чинності, забудовник отримає законні підстави для знесення залишків Лісопильні Сніжка та продовження земляних робіт, що знищать унікальний археологічний культурний шар ІХ–ХІІ століть. Прецедент загрожує іншим захищеним ділянкам Подолу та підриває довіру до інституту охорони спадщини в Україні загалом.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, суд наклав арешт на будівлю Ткацького цеху на Подолі — ще одного об’єкта спадщини під загрозою забудови. Також ми розповідали про те, як врятувати історичну забудову Києва і чому боротися треба до того, як з’явився паркан.