Що сталося

За версією слідства, комунальне підприємство «Київавтошляхміст» закупило партію антипаркувальних стовпчиків, призначених для захисту пішохідних зон від заїзду автомобілів. Однак придбані обмежувачі виявилися нижчими за норми ДСТУ: їхня висота мала становити від 0,75 м до 1,10 м, натомість фактичні параметри не відповідали цим вимогам.

За такі стовпчики з бюджету Києва заплатили майже 775 тисяч гривень. Прокуратура вважає, що саме виконувач обов’язків начальника підприємства мав забезпечити належний контроль якості під час приймання продукції, але не зробив цього.

Чому це відбувається

Антипаркувальні стовпчики — важливий елемент міської інфраструктури, що забезпечує безпеку пішоходів та перешкоджає несанкціонованому заїзду транспорту на тротуари, площі та прогулянкові зони. Державні стандарти чітко регламентують їхні габарити: висота від 0,75 до 1,10 метра обрана не випадково — саме такі параметри роблять стовпчик помітним для водіїв і ефективним як фізичний бар’єр.

Закупівля продукції, що не відповідає ДСТУ, фактично означає, що бюджетні кошти витрачено на обмежувачі, які не виконують своєї основної функції — захисту пішоходів. Занижена висота стовпчиків робить їх менш помітними та менш ефективними як перешкоду для автомобілів.

Проблема неякісних закупівель у комунальному секторі Києва не є одиничною. В умовах воєнного часу, коли бюджетні ресурси обмежені, кожна гривня має витрачатися максимально ефективно. Натомість недбалість під час закупівельних процедур призводить до прямих фінансових втрат міста.

Хто відповідає

Обвинувачення висунуто виконувачу обов’язків начальника КП «Київавтошляхміст» — комунального підприємства, що спеціалізується на обслуговуванні дорожньої інфраструктури та мостових споруд столиці. Саме ця посадова особа, за версією прокуратури, мала контролювати відповідність закупленої продукції вимогам ДСТУ.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Процесуальне керівництво у справі здійснювали прокурори Київської міської прокуратури. Окрім кримінального переслідування, прокурор подав до суду цивільний позов з метою стягнення з обвинуваченого суми завданих збитків — майже 775 тисяч гривень.

Згідно із засадами презумпції невинуватості, обвинувачений вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, та встановлено обвинувальним вироком суду.

Що роблять зараз

Справу передано до суду, де відбуватиметься розгляд обвинувального акта по суті. Суд має встановити, чи дійсно обвинувачений допустив недбалість під час приймання стовпчиків та чи існує причинно-наслідковий зв’язок між його діями та завданими збитками.

Паралельно суд розглядатиме цивільний позов прокурора про відшкодування 775 тисяч гривень на користь бюджету Києва. У разі задоволення позову ці кошти мають бути повернуті до міської казни.

Зазначимо, що за частиною 2 статті 367 КК України тяжкими наслідками вважається шкода, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Сума збитків у 775 тисяч гривень значно перевищує цей поріг, що й зумовило кваліфікацію саме за другою частиною статті.

Чому це важливо знати

Антипаркувальні стовпчики — це не просто елемент благоустрою, а засіб безпеки пішоходів. Щороку в Києві фіксують випадки, коли автомобілі заїжджають на тротуари та пішохідні зони, створюючи загрозу для життя і здоров’я людей. Якісні обмежувачі, що відповідають стандартам, здатні запобігти таким ситуаціям.

Ця справа є показовою з точки зору контролю за бюджетними витратами на рівні комунальних підприємств Києва. Прокуратура демонструє, що навіть за умов воєнного стану правоохоронні органи продовжують розслідувати випадки нецільового або неефективного використання бюджетних коштів.

Для киян важливо розуміти: кожна неякісна закупівля — це гроші, які могли б піти на ремонт доріг, відновлення інфраструктури чи інші потреби міста. Контроль за ефективністю витрат комунальних підприємств залишається одним із ключових завдань правоохоронної системи.

Раніше ми писали

Київська міська прокуратура активно працює над справами, пов’язаними з діяльністю столичних посадовців. Зокрема, ми повідомляли про відсторонення від посади керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного, якого підозрюють у підробці документів. Також прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо водія Mercedes, який побив велосипедиста на Подолі. А Верховний Суд за позовом прокуратури повернув киянам доступ до набережної Дніпра, яку незаконно приватизували.