У 1982 році Київ урочисто відсвяткував 1500-річчя. Будували павільйон Золотих Воріт, реконструювали Андріївський узвіз, відкрили пам’ятник засновникам міста. Але сучасні археологи дивляться на ту дату із скептичною посмішкою: реальна хронологія виникнення Києва і те, яким він насправді був у розквіті середньовіччя, виявляються куди складнішою і захоплювальнішою історією, ніж радянські ювілейні розрахунки. Про це розповідає документальний серіал «Київ тисячолітній: Місто, де починалась історія Русі», який зібрав кращих українських археологів, щоб розповісти правду.

8 квітня на Дарницькій площі Києва (вулиця Соборності) відбувся продуктовий ярмарок. Напередодні Великодня асортимент помітно розширився: паски — від 160 до 550 гривень, сало — від 200 до 500 гривень за кілограм, огірки — 150–200 гривень. Атмосферу ярмарку та актуальні ціни зафіксував YouTube-канал «Київ від першої особи».

Київ має одну з найбільших у світі мереж артезіанських бюветів — понад 800 свердловин у вільному доступі. Попри унікальність цієї інфраструктури, більшість павільйонів виглядають занедбано і не пристосовані для маломобільних груп населення, зазначають архітектори Антон Герасимович та Віктор Герасименко у новому випуску архітектурного подкасту.

У самому центрі Києва, на вулиці Богдана Хмельницького, стоїть будівля, яка жодного разу за понад 170 років не бачила капітального ремонту. Під нею — засипаний підземний морг із 96 осередками для тіл, забутий після Другої світової війни та виявлений знову лише у 1970-х. Це Національний музей медицини України — колишній анатомічний театр Університету Святого Володимира, найстаріша споруда на своїй вулиці і один із найзагадковіших об’єктів міста. Автор YouTube-каналу STEPANETS побував тут разом із директором музею Вадимом Шипуліним і отримав ексклюзивний доступ до підземелля.

Судове засідання щодо забудови археологічного комплексу Китаївське городище перенесли через відсутність електроенергії в будівлі суду, повідомляють активісти. Справа стосується спроби забудовника Ігоря Ніконова спорудити житлові комплекси на землях пам’ятки археології національного значення. Наступне засідання призначене на 24 лютого 2025 року о 14:40 за адресою вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30.

Вишгородський історико-культурний заповідник разом з Інститутом археології НАН України проводить масштабні дослідження середньовічного міста, створюючи 3D-реконструкції забудови XII століття на основі археологічних розкопок під керівництвом Дмитра Бібікова. Стаття створена за матеріалами відео Дмитра Горбатюка «Яким був середньовічний Вишгород? Від вікінгів до Русі. Вишгород стародавній».

З Києва, з будівництва наприкінці X століття Десятинної церкви, почалась історія кам’яного будівництва на Русі.