Головні новини Києва сьогодні

Київський апеляційний суд переніс розгляд справи про знищення історичних будівель на Подолі на 11 лютого, повідомив Дмитро Перов — перший заступник директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Йдеться про Поліцейську дільницю 1902 року в Цимлянському провулку, 3, яку забудовник ТОВ «Дніпро-2002» почав розбирати на другий день повномасштабного вторгнення РФ. Прокурори оскаржують рішення Подільського районного суду, який відмовив у накладенні арешту на земельні ділянки з історичними будівлями.

На Петропавлівській площі на Куренівці досі стоїть двоповерховий цегляний будинок 19-го століття — так званий будинок Удовенка. Біля цієї будівлі провів перші роки життя Анатолій Кузнецов, автор документального роману «Бабин Яр», про що нагадав у Facebook краєзнавець Кирило Степанець. На цій самій площі з 1891 року працює трамвайне кільце — одне з найстаріших у місті.

Київська міська прокуратура подала до суду позов проти власників будівлі-пам’ятки архітектури на Бульварно-Кудрявській, 12, які відмовляються укладати охоронні договори на об’єкт культурної спадщини. Житловий будинок побудовано у 1877 році в стилі пізнього класицизму як зразок київської забудови другої половини XIX століття. Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження за позовом прокурора про зобов’язання фізичної особи та комерційної структури укласти охоронні договори з уповноваженим органом.

Верховний суд 21 січня має розглянути справу про скасування статусу пам’ятки для пивоварні Шульца 1860-1890 років на Голосіївському проспекті, 8. Благодійний фонд, за яким стоїть забудовник, вимагає скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини КМДА від 13 вересня 2023 року, який включив історичний комплекс до Переліку пам’яток Києва, повідомляє активіст Дмитро Перов. Під загрозою знесення опиняться вісім історичних будівель одного з найстаріших промислових комплексів столиці, а одним із співзасновників благодійного фонду є чинний секретар РНБО Рустем Умеров.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА оприлюднив звіт, згідно з яким план роботи на 2025 рік перевиконано на 32%, повідомив перший заступник директора департаменту Дмитро Перов. Підготовлено документацію на 132 об’єкти культурної спадщини при плані 100 об’єктів на рік для міста з 3 тисячами історичних будівель. Однак 86 зі 132 об’єктів — це могили історичних постатей на Байковому та Лук’янівському кладовищах, які вже перебувають під захистом держави як пам’ятки-заповідники національного значення.

Співробітники Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта» виявили на південному схилі Замкової гори близько 30 метрів муру Флорівського монастиря середини ХІХ століття, повідомляє «Україна Інкогніта». Стіна заввишки три метри з контрфорсами оточувала монастир з 1850-х років і мала зміцнювати крутий схил гори. Більшу частину огорожі за радянських часів знесли, а цей фрагмент уцілів завдяки складному рельєфу, який ускладнював демонтаж.

Під церквою Успіння Богородиці Пирогощі на київському Подолі зберігаються музеєфіковані археологічні об’єкти національного значення, але настоятель храму відмовляється показувати їх киянам, повідомив у фейсбуці Роман Маленков, директор заповідника «Стародавній Київ». Держава наприкінці 1990-х років вклала мільйони в збереження автентичних фундаментів церкви 1131-1132 років та найбільшої старовинної печі Києва. Під час перевірки фахівці виявили унікальне муроване склепіння діаметром близько чотирьох метрів, яке раніше було частиною теплової системи дзвіниці XIX століття.

Протягом грудня 2025 року КП «Київблагоустрій» демонтувало постаменти трьох радянських пам’ятників, які були знесені ще 10 років тому, повідомляє комунальне підприємство. Найбільшим об’єктом став п’єдестал у парку «Нивки», де за радянських часів стояв пам’ятник комсомольцям 1920-х років. Також прибрали бетонні основи на вулиці Якова Гніздовського від пам’ятника Леніну та на вулиці Казимира Малевича від погруддя більшовика Василя Боженка. Ці роботи є продовженням процесу декомунізації, який розпочався в Україні після Революції Гідності 2014 року.

На стадіоні «Спартак» на Куренівці демонтують історичні елементи огорожі, встановлені ще до Другої світової війни, які пережили Куренівську катастрофу 1961 року. Фотографії демонтажу опублікував у Facebook урбаніст Кирило Степанець, поставивши запитання: «Навіщо прибирати букву “с” з історичної огорожі стадіону?». Раніше під час реконструкції вже демонтували бронзовий барельєф Спартака висотою 2,5 метра, який активістка Ельміра Еттінгер врятувала від знищення, забравши на реставрацію до Київської академії імені Бойчука.