У чому підозрюють директора будівельної компанії

За даними Київської міської прокуратури, розслідування встановило, що службова особа будівельної компанії, яка зводить житлові комплекси в центрі столиці, протягом 2023–2025 років систематично ухилялася від виконання зобов’язань перед бюджетом. Директор не подавав податкову звітність щодо орендної плати за земельні ділянки та не перераховував відповідні кошти.

Загальна сума заборгованості перевищила 5,3 млн гривень. Йдеться про орендну плату за користування земельними ділянками у Києві, на яких компанія здійснювала будівництво. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні забезпечує Київська міська прокуратура.

Хто проводив розслідування і які результати

Досудове розслідування у цій справі проводили детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві. БЕБ є ключовим органом, який протидіє економічним злочинам в Україні, зокрема ухиленню від сплати податків та обов’язкових платежів.

Завдяки зусиллям слідчих під час досудового розслідування вдалося забезпечити повне відшкодування завданих збитків. Будівельна компанія перерахувала до бюджету всю суму заборгованості — 5,3 млн грн за користування земельними ділянками. Таким чином, ще до завершення розслідування бюджет Києва отримав належні кошти.

Скільки коштує оренда землі під будівництво в центрі Києва

Орендна плата за земельні ділянки під забудову в центрі столиці є одним з найбільших джерел наповнення міського бюджету. Ставки залежать від кількох факторів: нормативної грошової оцінки землі, площі ділянки, цільового призначення та зони розташування. У центральних районах Києва вартість оренди землі під житлове будівництво може сягати кількох мільйонів гривень на рік навіть за одну ділянку середнього розміру.

Ухилення від сплати орендної плати забудовниками — не поодинокий випадок. Компанії інколи використовують різні схеми: не подають звітність, занижують обсяги використання земельних ділянок або затягують переоформлення договорів оренди. Для бюджету столиці втрата навіть кількох мільйонів гривень — це кошти, які могли б піти на ремонт доріг, облаштування шкіл чи медичних закладів.

Яке покарання загрожує директору будівельної компанії

Ухилення від сплати обов’язкових платежів до бюджету кваліфікується за статтею 212 Кримінального кодексу України. Залежно від суми та обставин, покарання може варіюватися від штрафу до позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади. Якщо суд визнає, що ухилення було вчинене у значних розмірах, санкції стають жорсткішими.

Водночас варто зазначити, що повне відшкодування збитків до бюджету ще на етапі досудового розслідування може бути враховане судом як пом’якшуюча обставина. Проте це не звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності за трирічне ухилення від сплати обов’язкових платежів.

Як прокуратура і БЕБ повертають кошти до бюджету Києва

Цей випадок є частиною системної роботи Київської міської прокуратури та Бюро економічної безпеки з повернення коштів до бюджету столиці. Правоохоронні органи активно виявляють схеми ухилення від обов’язкових платежів у будівельній галузі, де обертаються значні фінансові потоки.

Зокрема, як ми раніше повідомляли, детективи БЕБ вилучили в Києві майже 13 тисяч пачок контрафактних сигарет, які збували через Telegram. У тій справі процесуальне керівництво також забезпечувала Київська міська прокуратура. Крім того, прокуратура домоглася через суд повернення громаді Києва приміщення на Подолі вартістю понад 6,4 млн грн.

Чому це важливо знати

Кожна гривня, яку забудовники не сплачують до бюджету за оренду землі, — це кошти, яких не вистачає на потреби міста. В умовах війни, коли Київ потребує величезних ресурсів на відновлення інфраструктури, протиповітряну оборону та соціальні програми, повернення 5,3 млн грн має реальне значення для мешканців столиці. Ця справа свідчить, що правоохоронці здатні не лише виявляти схеми ухилення, а й забезпечувати реальне повернення коштів ще до суду.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Святошинська прокуратура Києва оскаржила через суд забудову 8,14 га землі Інституту проблем матеріалознавства НАН України — земельну ділянку вартістю понад 100 млн грн приватна компанія отримала без рішення КМДА та без погодження Кабінету міністрів.