Це — найглибше криваве занурення Росії у війну з 1945 року, за своїми масштабами вдесятеро перевищує втрати у війні в Чечні та в 15 разів — в Афганістані.

Експерти аналітичного центру CSIS (Центр стратегічних і міжнародних досліджень, США) назвали цей рубіж «вражаючим і моторошним». Уточнюючи, що це не лише шокуюча цифра — це ще й свідчення «кричущої зневаги Путіна до власних солдатів».

Втрати зростають: 2024 і 2025 роки — найкровопролитніші

За даними Генштабу України:

• Протягом 2022 року було вбито або поранено понад 106 000 росіян (в середньому 340 щодня);
• У 2023 році — 693 щоденно, або близько 253 000 за рік;
• У 2024 році — вже 1 177 щоденно, що дає понад 430 000 втрат;
• За перші п’ять місяців 2025 року середня добова кількість втрат зросла до 1 286;
• Станом на 12 червня 2025 року загальні втрати Росії зросли до 1 000 340, з яких понад 200 000 — у 2025 році.

Британська розвідка у квітні оцінювала втрати РФ у 920 000, а на початку червня — в понад 1 млн із урахуванням динаміки останніх боїв.

«М’ясні штурми» і катастрофічна тактика

Московська стратегія від початку війни спирається на «м’ясні штурми» — масовані атаки піхоти без належного озброєння чи підготовки. Особливо багато втрат припало на бої за Бахмут, Авдіївку, Покровськ і Торецьк.

У багатьох випадках, як зазначають у ЗСУ, втрати росіян перевищували 2 000 на добу, особливо в листопаді-грудні 2024 року, коли РФ намагалася просунутись у західну частину Донецької області.

На початку 2024 року Росія захопила Авдіївку. Але, загалом, за півтора року вона змогла просунутися на усіх напрямках на відносно невелику частину українських земель, що становить близько 1% території України, зазначає CSIS.

Оцінки та обмеження підтвердження

За інформацією BBC та незалежного російського видання Mediazona, кількість встановлених імен загиблих військових Росії становить 111 387 станом на червень 2025 року. Лише за два тижні — з 23 травня по 6 червня — вдалося підтвердити смерть 1 762 осіб. Втім, більшість смертей не фіксуються публічно.

Дослідниця Марина Мірон з King’s College London зазначає:

«Навіть безпосередньо на полі бою дуже важко точно рахувати втрати. Але єдине, що безсумнівне — масштаби є катастрофічними».

Контекст і просування Росії

Росія наразі контролює близько 20% території України, включно з частиною Донбасу, частинами Херсонської і Запорізької областей та Кримом. У червні вона заявила про наступ на кордоні з Дніпропетровською областю, проте офіційний представник РНБО Андрій Коваленко це заперечив, заявивши, що атаки було відбито, а російські штурмовики знищені.

Водночас Newsweek підкреслює: навіть мінімальні просування обертаються величезними втратами, що викликає подив навіть у російських військових. Колишній високопосадовець Міноборони РФ (анонімно, для The Guardian) визнав:

«До війни такі втрати здавалися немислимими. Зараз генералам байдуже, якщо вони задовольняють вимоги Путіна».

Що далі: попри втрати, Москва може продовжити війну

Мільйонні втрати не зупинять російську воєнну машину — принаймні, у короткостроковій перспективі. За словами Емілі Ферріс із британського  Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), в Росії досі є достатньо великий демографічний резерв для продовження війни.

Кремль адаптував свою мобілізаційну стратегію після провалу «часткової мобілізації» восени 2022 року, яка спричинила масовий відтік населення та суспільні протести. Тепер Москва покладається на:

• Високі зарплати контрактникам — часто у 5-10 разів вищі за середні по регіонах
• Два планові призови щороку замість разових мобілізацій
• Рекрутинг у віддалених регіонах, де економічних альтернатив практично немає

Але є й стримуючі фактори. Голова комітету Верховної Ради з міжнародних справ Олександр Мережко вказує на головний страх Путіна:

«Він боїться, що рано чи пізно в Росії хтось почне запитувати: ‘Заради чого було принесено в жертву мільйон чи більше людей?’ Цей страх — одна з причин, чому він подвоює зусилля у агресивній війні».

Парадокс війни Путіна: чим більше втрат, тим важче зупинитися. Кожна нова жертва стає аргументом для продовження бойових дій — інакше попередні смерті видаватимуться марними.

Чому це важливо знати

Позначка в 1 мільйон втрат не лише підкреслює жорстокість і неефективність російської воєнної стратегії, а й демонструє масштаб гуманітарної трагедії, яку Росія розв’язала проти України.

Для українського суспільства це сигнал:

• про високу ціну опору,
• про стратегію виснаження, якою діє Росія,
• про потребу посилення мобілізаційної, військової й дипломатичної підтримки з боку союзників.

Ці дані також повинні стати аргументом у міжнародних судах, де Росія має відповідати за злочини проти людяності та свідому жертву мільйонів життів заради утримання влади Путіна.