Координація дій західних союзників

Британський прем’єр Кір Стармер провів у неділю консультації з керівництвом США, Італії, Франції та Німеччини. Під час розмови сторони обговорили потенційні санкції проти Росії у разі відмови від конструктивної участі у мирному процесі.

«Президент Путін має показати, що він прагне миру, прийнявши запропоноване президентом Трампом та підтримане Україною і Європою 30-денне безумовне перемир’я», — написав після цієї розмови французький президент Емманюель Макрон у соціальній мережі X.

Представники німецького Християнсько-демократичного союзу (ХДС) також висловили сподівання, що Дональд Трамп нарешті усвідомить справжні наміри Путіна.

«Трамп нарешті має зрозуміти, що Путін не прагне до справжнього миру», — заявив речник з питань зовнішньої політики фракції ХДС Юрґен Хардт.

Схожу думку висловив і віцеголова фракції ХДС Норберт Реттґен: «Президент Трамп має усвідомити, що саме Путін не хоче ні перемир’я, ні серйозних переговорів».

Перші за три роки прямі переговори

16 травня відбулися перші за понад три роки прямі переговори між Україною та Росією. Хоча обидві сторони домовилися про обмін 1000 полонених з кожного боку в найближчі дні, очікування від зустрічі були низькими після того, як російський президент вирішив не брати в ній участі.

Турецький міністр закордонних справ Хакан Фідан повідомив, що російська та українська делегації «принципово» погодилися на проведення подальших переговорів. Глава російської делегації Мединський заявив, що сторони працюватимуть над деталізацією умов припинення вогню перед наступним раундом переговорів.

Зустрічі Зеленського: від папи Римського до американського керівництва

У неділю президент України Володимир Зеленський відвідав Рим, де мав низку важливих зустрічей. Він зустрівся з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом та державним секретарем Марко Рубіо. Це була перша зустріч Зеленського з Венсом після їхнього напруженого спілкування у Білому домі в лютому.

«Дякую всім американцям за їхню підтримку та лідерство у порятунку людських життів», — написав Зеленський після зустрічі. Він підкреслив необхідність «справжньої дипломатії» та підтвердив готовність України до «повного та безумовного перемир’я».

Також український президент мав приватну аудієнцію у нового папи Лева XIV, який під час своєї інавгураційної меси сказав: «Змучена Україна чекає, коли нарешті відбудуться переговори для справедливого і тривалого миру».

Трамп оголошує про телефонні розмови

Дональд Трамп анонсував важливий дипломатичний крок: 19 травня президент США проведе окремі телефонні розмови з Путіним та Володимиром Зеленським. За цим послідує спільна відеоконференція за участю Зеленського та представників ключових країн НАТО. Головною метою цієї ініціативи американський лідер назвав досягнення перемир’я та завершення війни в Україні.

«Я вважаю, що ми зможемо дійти згоди. Нам необхідно зустрітися особисто, і ми, ймовірно, будемо планувати таку зустріч, оскільки я втомився від того, що інші люди мають постійно кудись їздити й вести переговори», — заявив Трамп в інтерв’ю Fox News, натякаючи на можливість прямих переговорів з російським президентом.

Тим часом державний секретар США Марко Рубіо посилив дипломатичний тиск на Москву. За його словами, американська адміністрація «гранично чітко» повідомила російській стороні про наростаючу в Конгресі підтримку нового пакету санкцій у разі відсутності прогресу в переговорах щодо України.

«Ми дали Кремлю зрозуміти, що в парламенті формується широка двопартійна більшість на користь додаткових обмежувальних заходів, якщо не відбудеться реального просування в українських переговорах», — пояснив Рубіо.

Він також високо оцінив ініціативу Ватикану запропонувати свою територію як нейтральний майданчик для можливих мирних переговорів, охарактеризувавши цю пропозицію як «дуже щедру» і таку, де «всі сторони могли б почуватися комфортно».

Продовження російських атак попри переговори

Паралельно з дипломатичними перемовинами Росія суттєво посилила військовий тиск на Україну. В ніч на неділю російські війська здійснили наймасштабніший з початку повномасштабного вторгнення дроновий наліт на українську територію. За даними Повітряних сил ЗСУ, агресор запустив рекордні 273 безпілотники. Українській протиповітряній обороні вдалося знищити 88 дронів, ще 128 БПЛА були втрачені росіянами «без негативних наслідків» для України.

Найбільше від нічної атаки постраждав Київ та Київська область. У столиці внаслідок атаки загинула жінка, ще троє людей отримали поранення, серед них — чотирирічна дитина.

Трагічні наслідки мала й російська атака в Сумській області, де дрон влучив у пасажирський автобус поблизу міста Білопілля, розташованого за 10 кілометрів від лінії фронту. Загинули дев’ятеро цивільних пасажирів, ще семеро отримали поранення.

«Всі загиблі були цивільними особами. І росіяни не могли не помітити, на який тип транспортного засобу вони цілилися», — написав президент Зеленський у соціальній мережі, реагуючи на трагедію.

Регіональна влада Сумщини назвала це «черговим воєнним злочином Росії» та «умисним нападом на цивільний транспорт, який не становив жодної загрози».

Ці атаки відбуваються на тлі переговорного процесу та демонструють разючий контраст між дипломатичною риторикою Кремля і його реальними діями на полі бою.

Перспективи подальших переговорів

Російська сторона поставила чіткі умови для можливої зустрічі на вищому рівні між президентами України та Росії. Речник Кремля Пєсков заявив, що Москва вважає такі переговори «можливими», проте обумовлює їх конкретними попередніми кроками.

Російська сторона наполягає на поетапному підході, де першим кроком має стати реалізація вже досягнутих домовленостей. За словами прессекретаря Путіна, продовження будь-яких переговорів розглядатиметься Кремлем тільки після повного завершення узгодженого обміну військовополоненими.

Така позиція Кремля фактично відтерміновує перспективу прямих переговорів між Зеленським і Путіним, на яких наполягала українська делегація під час п’ятничних консультацій у Стамбулі. Водночас це створює можливість для випробування механізму виконання досягнутих домовленостей як передумови для подальшого переговорного процесу.

Чому це важливо

Запланована телефонна розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним може стати переломним моментом у врегулюванні війни, що триває понад три роки. Вперше з 2022 року США демонструють готовність до прямого діалогу з Кремлем на найвищому рівні, що потенційно відкриває шлях до нової фази дипломатичних зусиль.

Однак європейські союзники України виявляють обґрунтовану обережність щодо цього процесу. Лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії наполягають на чіткій передумові: безумовне припинення вогню має передувати будь-яким серйозним переговорам. Їхня позиція ґрунтується на історичному досвіді численних порушених Росією домовленостей та перемир’їв.

Розрив між дипломатичною риторикою Кремля та його реальними діями на полі бою залишається разючим. Показовим є факт, що навіть у розпал переговорного процесу Росія здійснила найбільший з початку війни дроновий наліт на українські міста та смертельну атаку на цивільний автобус у Сумській області.

Ця тактика «переговорів під вогнем» викликає серйозні сумніви щодо щирості російських намірів. Європейські лідери, особливо представники Німеччини, попереджають, що Путін може використовувати дипломатичний процес лише для виграшу часу, послаблення міжнародних санкцій та розколу західної єдності.

Для України та її союзників ключовим викликом залишається пошук балансу між відкритістю до дипломатичних рішень та принциповістю у захисті міжнародного права й територіальної цілісності. Наступні дні покажуть, чи зможе ініціатива Трампа подолати глибоку недовіру, що сформувалася за роки російської агресії.