Як працювала схема

Фігуранти керували наглядовою радою приватного акціонерного товариства, яке займається виробництвом парових котлів у Києві. Батько обіймав посаду голови наглядової ради, його донька була учасницею цього органу управління. Родинний зв’язок дозволив їм координувати дії та контролювати процес ухвалення рішень.

Схема заволодіння майном мала чітку структуру з трьох етапів. На першому етапі посадовці без відома та згоди більшості акціонерів ініціювали укладення завідомо збиткових фінансових та іпотечних договорів. Такі дії суперечили інтересам підприємства, але були проведені з використанням службових повноважень.

Другий етап полягав у підписанні договору позики з іншим підконтрольним їм підприємством. Заставою виступало нерухоме майно акціонерного товариства — виробничі корпуси та будівлі. При цьому умови договору були свідомо невигідними для постраждалої компанії.

Ключовий момент схеми — вартість застави в рази перевищувала суму самої позики. Це створювало передумови для подальшого переходу майна. У результаті нерухомість як погашення заборгованості перейшла у власність компанії, директором і кінцевим бенефіціаром якої є підозрювана донька. Таким чином родина отримала контроль над дорогоцінними активами підприємства.

Що саме привласнили

Фігуранти заволоділи трьома об’єктами нерухомості в Києві, які належали акціонерному товариству. Інженерно-лабораторний корпус площею понад 4 тисячі квадратних метрів став найбільшим об’єктом у цій справі. Це ключовий виробничий актив підприємства, де розташовані основні потужності для розробки та випробування продукції.

Також до схеми потрапили майстерня площею понад 160 квадратних метрів та нежилий будинок загальною площею близько 440 квадратних метрів. Всі три об’єкти є невід’ємною частиною виробничого комплексу, без яких підприємство не може нормально функціонувати.

Загальна сума завданої акціонерному товариству майнової шкоди становить майже 40 мільйонів гривень. Втрата виробничих площ може призвести до зупинки діяльності підприємства та звільнення працівників. Акціонери компанії планують домагатися повернення майна через суд.

Правові наслідки для фігурантів

Слідчі Шевченківського управління поліції за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури повідомили фігурантам про підозру 7 січня 2026 року. Їх дії кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Крім того, суд може призначити конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади. Справа наразі перебуває на стадії досудового розслідування.

Правоохоронці продовжують з’ясовувати всі обставини злочину та встановлювати можливих співучасників. Акціонерне товариство має право звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування завданих збитків та повернення незаконно відчуженого майна.

Чому це важливо знати

Ця справа демонструє типову схему корпоративного рейдерства в Києві, коли посадовці використовують своє службове становище для заволодіння майном підприємства. Подібні випадки становлять серйозну загрозу для бізнес-середовища столиці, оскільки підривають довіру між акціонерами та керівництвом компаній.

Акціонерам і власникам бізнесу варто посилити контроль за рішеннями наглядових рад, особливо щодо великих фінансових угод та угод із заставою майна. Важливо запроваджувати додаткові механізми захисту, зокрема вимагати схвалення ключових рішень на загальних зборах акціонерів.

Юристи радять проводити незалежну експертизу таких договорів до їх підписання. Особлива увага потрібна, коли вартість застави суттєво перевищує суму позики — це може бути ознакою шахрайської схеми. Також варто перевіряти зв’язки між компанією-позикодавцем та посадовими особами, які ухвалюють рішення про заставу.