Кремль назвав це «гуманітарним жестом» і «тестом» на готовність Києва до миру. Втім, українська влада жорстко розкритикувала ініціативу як політичну виставу, не підкріплену реальними намірами завершити бойові дії.

Піар-перемир’я: символізм замість змісту

Росія упродовж останніх тижнів просувала ідею короткострокового припинення вогню, яке мало б збігтися з парадом 9 травня на Красній площі. Участь у святкуванні підтвердили лідери Китаю Сі Цзіньпін, Бразилії Лула да Сілва, Сербії Александр Вучич та понад 20 делегацій.

«Наші війська дотримуватимуться наказу, але негайно відповідатимуть на український вогонь», — попередив Кремль.

Однак Київ не погодився на цей сценарій і повторно закликав до реального 30-денного перемир’я.

Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні 7 травня наголосив: «Ми не знімаємо пропозицію, яка могла б дати шанс дипломатії. Але світ не бачить жодної відповіді від Росії».

Перемир’я на тлі ударів

Напередодні набуття чинності «перемир’я» Росія й Україна обмінялися повітряними ударами. РФ завдала атак понад 100 дронами й кількома балістичними ракетами. За повідомленням української сторони, у результаті обстрілу в Києві загинули мати з сином.

Своєю чергою, Україна здійснила масовані атаки безпілотниками по низці об’єктів на території Росії, що призвело до зупинки роботи деяких російських аеропортів, що призвело до зупинки руху щонайменше 350 рейсів і порушення планів 60 тисяч пасажирів. Затримки зафіксовано в Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах.

Український повітряний простір залишається закритим з лютого 2022 року.

США тиснуть, але прогресу немає

З моменту вступу на посаду у січні 2025 року президент США Дональд Трамп намагається сприяти припиненню війни, однак прогресу не досягнуто.

Білий дім втрачає терпіння, а віцепрезидент Джей Ді Венс (JD Vance) прямо заявив: «Нам, імовірно, не вдасться повністю виступати посередниками без хоч якихось прямих переговорів між сторонами».

Росія раніше відхилила спільну з Україною пропозицію США щодо безумовного припинення вогню й продовжує нав’язувати тактичні «гуманітарні» паузи, не зупиняючи військових дій.

Інформаційна ізоляція Москви

У Кремлі підготувалися до святкових заходів, заблокувавши інтернет у столиці з «міркувань безпеки». Речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив це близькістю до «небезпечного сусіда», маючи на увазі Україну, та закликав москвичів із розумінням поставитися до обмежень.

«Поки гості залишаються в Москві — до 10 травня — ми маємо бути готові до обмежень», — зазначив Пєсков.

Масова присутність і байдужість

Попри тривогу в повітрі, росіяни з регіонів активно їдуть до Москви на парад. 22-річна студентка з Ростова-на-Дону Валерія Павлова в коментарі FRANCE 24 сказала: «Ми з Ростова. Нас нічого не лякає».

Ростов служить командним і логістичним вузлом вторгнення, але «тут спокійніше», додала вона.

Чому це важливо знати

Оголошене Путіним «перемир’я» — це радше елемент політичного шоу, а не реальний мирний жест. Україна справедливо вбачає в ньому спробу створити картинку для міжнародної аудиторії, зокрема перед гостями, які прибудуть до Москви на парад.

Ситуація залишається незмінною:

• РФ наразі продовжує окупацію приблизно п’ятої частини української території.
• Активні бойові дії тривають навіть у дні «перемир’їв».
• Попередні односторонні ініціативи Росії завершувалися порушеннями з її боку.

Для України та союзників критично важливо не сприймати подібні кроки як кроки до миру — без повноцінних переговорів і припинення атак це лише симуляція процесу. Справжня безпека не досягається деклараціями, а зупинкою агресії.