Картину ідентифікували за довоєнними описами й фотографіями, зробленими в НХМУ. Уперше її слід виявили у 2018 році на аукціоні в Штутгарті. Згодом твір продали невідомому покупцеві, проте українські фахівці змогли простежити його подальшу долю та домогтися повернення.

Окрім оригіналу картини, в музеї буде представлено віртуальну реконструкцію виставки «Український портрет XVII–XX століть» (1925), в якій раніше брав участь цей твір. Це дасть можливість зануритися в історичний контекст і глибше оцінити значення картини для української портретної школи.

Владислав Галімський — українсько-польський живописець, академік, відомий реалістичними пейзажами та портретами. Серед його робіт — «У лісі» (1888), «Вид водяного млина» (1887) і «Щекавицький цвинтар» (1913).

Під час Другої світової війни з НХМУ було вивезено понад 65 тисяч творів мистецтва, з яких лише 262 вдалося повернути до України.

Чому це важливо знати

Повернення культурних цінностей, викрадених під час воєн, є актом історичної справедливості й відновлення національної памʼяті. Історія «Жіночого портрета» Владислава Галімського — приклад того, як міжнародна співпраця та наполегливість українських фахівців можуть повернути втрачені символи культурної ідентичності, навіть через багато десятиліть.