Андрій Парубій просив державну охорону перед вбивством, але отримав відмову
Андрій Парубій незадовго до свого вбивства у Львові 30 серпня 2025 року звертався з проханням надати йому державну охорону, але отримав відмову. Управління державної охорони України заявило, що діяло виключно в межах законодавства, а ексспікер не входив до переліку посадовців, яким надається постійна охорона. За законом, після завершення строку повноважень високопосадовців забезпечують охороною лише протягом одного року, а Парубій склав повноваження голови Верховної Ради ще в серпні 2019 року.
Звернення Парубія щодо охорони
Колишній голова Верховної Ради звертався до Управління державної охорони з проханням забезпечити його безпеку незадовго до трагічних подій. Джерела не уточнюють конкретні причини та загрози, які спонукали політика просити про захист. Парубій був чинним народним депутатом 9-го скликання та членом Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Попри активну політичну діяльність та можливі ризики, його запит був відхилений.
Офіційна позиція УДО
Управління державної охорони України пояснило відмову чіткими нормами законодавства про державну охорону. Андрій Парубій не входив до переліку посадових осіб, яким надається постійна державна охорона згідно з чинним законодавством. Закон передбачає охорону експосадовців лише протягом року після завершення повноважень. Парубій склав повноваження голови Верховної Ради 29 серпня 2019 року — за шість років до трагедії.
Законодавчі обмеження щодо держохорони
Перелік осіб, які підлягають державній охороні, чітко визначений Законом України «Про державну охорону». До нього входять президент, прем’єр-міністр, голова Верховної Ради та інші високопосадовці під час виконання повноважень. Експосадовці отримують охорону на обмежений термін — один рік після завершення каденції. Народні депутати без керівних посад не входять до категорії осіб з правом на постійну державну охорону.
Трагічні наслідки відмови
30 серпня 2025 року Андрій Парубій був застрелений у Франківському районі Львова близько опівдня. Невідомий здійснив вісім пострілів у політика, який загинув на місці від отриманих поранень. Вбивство було ретельно сплановане — нападник діяв швидко та професійно, зникнувши з місця злочину. Правоохоронці розглядають версію про російський слід у замовному вбивстві українського політика.
Чому це важливо знати
Випадок з Андрієм Парубієм піднімає питання про необхідність перегляду критеріїв надання державної охорони в умовах війни та підвищених загроз для публічних діячів. Активні політики з проукраїнською позицією стають мішенями для ворожих спецслужб, що вимагає додаткових заходів безпеки. Відмова в охороні через формальні обмеження може коштувати життя людям, які роблять значний внесок у державотворення та оборону країни. Трагедія має стати приводом для термінового перегляду законодавства про державну охорону з урахуванням реалій воєнного часу.
Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →
