Чому це відбулося

Департамент транспортної інфраструктури КМДА у 2017 році придбав роторну парковку на 10 автомобілів, яку планували встановити у дворі будівлі міської адміністрації на Хрещатику. Однак ще до підписання акта приймання-передачі Київська міська рада офіційно повідомила відомство: місця для конструкції у дворі немає, а встановлення неможливе через підземні комунікації, що проходять під цією ділянкою.

Попри це, підозрюваний — перший заступник директора департаменту — підписав акт приймання-передачі обладнання. Фактично він засвідчив отримання товару, хоча вже мав на руках документальне підтвердження того, що використати парковку за призначенням неможливо. Конструкції так і залишились незібраними, а згодом заіржавіли і були списані.

За технічними характеристиками роторна парковка мала б прослужити щонайменше 15 років за умови належного використання. Натомість місто витратило понад 3,6 мільйона гривень і не отримало жодного паркомісця. Кошти фактично були витрачені на металобрухт.

Роторні парковки — це автоматизовані механічні системи, що дозволяють розміщувати кілька автомобілів на одному земельному відводі за рахунок вертикального простору. Їхнє встановлення вимагає попередньої геотехнічної експертизи та погодження з комунальними службами, оскільки конструкції мають значне навантаження на ґрунт і потребують доступу до підземних комунікацій. Очевидно, що у 2017 році необхідна передпроєктна перевірка або не проводилась, або її результати були проігноровані.

Хто відповідає

Кримінальне провадження ведеться за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва. Це вже другий посадовець Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, якому повідомили про підозру у зв’язку з цією справою: у грудні 2025 року аналогічне повідомлення отримав колишній директор того ж департаменту — йому інкримінували службову недбалість за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Нинішньому фігуранту справи підозра стосується розтрати — тобто не просто недбалості, а активного підписання документів, що дозволили легалізувати нецільове витрачання бюджету. Важливо, що ключове рішення — підписання акта приймання — було прийняте саме попри наявні офіційні відмови від Київради. Це свідчить про усвідомлений характер дій.

Що роблять зараз

Слідство встановлює всі обставини закупівлі, зокрема те, хто ухвалював рішення про придбання парковки та чи проводилась передпроєктна документація. Матеріали справи перебувають у стадії досудового розслідування. Прокуратура продовжує перевіряти можливі зловживання у суміжних закупівлях відомства того ж періоду.

Варто зазначити, що справа стосується подій 2017 року — тобто тривалість між скоєнням можливого злочину та повідомленням про підозру склала майже вісім років. Такі строки типові для справ у сфері державних закупівель: встановити факт нецільового використання коштів буває складно без доступу до внутрішнього документообігу установи.

Чому це важливо знати

Ця справа — показовий приклад того, як бюджетні кошти можуть витрачатися на майно, яке свідомо не може бути використане. Підписання актів приймання без перевірки реальної можливості встановлення обладнання — класична схема, що дозволяє легалізувати нецільові витрати.

Збитки у 3,6 мільйона гривень — це реальні кошти киян, які могли б піти на розвиток транспортної інфраструктури або ремонт доріг. За ці кошти, наприклад, можна відремонтувати кілька сотень метрів дороги або облаштувати кілька десятків легальних паркомісць. Натомість гроші пішли на обладнання, яке стало металобрухтом, навіть не вийшовши з упаковки.

Справа демонструє, що прокуратура продовжує розкривати старі схеми зловживань, навіть якщо вони реалізовувалися задовго до повномасштабної війни. Розслідування таких справ є важливим сигналом для чиновників: підробні акти приймання і формальне затвердження документів не залишаються безкарними, навіть якщо між подією та підозрою минають роки.

Раніше ми писали

Корупційні справи проти посадовців КМДА — не поодинокі. Як ми раніше писали, у лютому 2026 року підозру у розтраті 666 тисяч гривень отримав колишній заступник генерального директора Київського науково-методичного центру Департаменту охорони культурної спадщини КМДА — кошти зникли під час реставрації Флорівського монастиря. У жовтні 2025 року прокуратура також повідомила про підозру керівнику апарату КМДА Дмитру Загуменному через розтрату майже 1,3 мільйона гривень на ремонт приватної будівлі. Відповідальність за прозорість витрачання бюджету несе вся вертикаль міської адміністрації.