Чому світ мовчить про Оленівку: у Києві презентували книгу-доказ злочину РФ
У столичному книжковому просторі відбулася презентація видання «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система», створеного Медійною ініціативою за права людини, платформою «Меморіал» та The Ukrainians Publishing, яке документує масове вбивство — 47 українських військовополонених-оборонців Маріуполя — в колонії окупованої Оленівки 29 липня 2022 року та аналізує системні прогалини міжнародного правосуддя. За матеріалами «Читомо».

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
У столичному книжковому просторі відбулася презентація видання «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система», створеного Медійною ініціативою за права людини, платформою «Меморіал» та The Ukrainians Publishing, яке документує масове вбивство — 47 українських військовополонених-оборонців Маріуполя — в колонії окупованої Оленівки 29 липня 2022 року та аналізує системні прогалини міжнародного правосуддя. За матеріалами «Читомо».
Що за книга презентована в Києві?
«Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система» — книга-розслідування про вбивство 47 українських військовополонених у колонії Оленівки 29 липня 2022 року.
Хто створив це видання?
Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), платформа пам’яті «Меморіал» та видавництво The Ukrainians Publishing об’єднали зусилля для документування злочину.
Чому це важливо зараз?
Міжнародний кримінальний суд (МКС) досі не розпочав розслідування, а тисячі українських полонених залишаються в російських катівнях без захисту міжнародного права.
Скільки людей прийшло на презентацію?
Понад 100 відвідувачів, включно з колишніми полоненими та родинами загиблих героїв Маріуполя.
Який зміст книги-розслідування про масове вбивство в Оленівці?
Видання складається з чотирьох розділів, кожен з яких висвітлює окремий вимір трагедії: свідчення тих, хто вижив у «бараку 200» під час вибуху, портрети та історії всіх 47 загиблих оборонців Маріуполя, аналіз безсилля міжнародних судів перед російськими злочинами та долі тисяч українців, які досі залишаються в катівнях окупантів. Передмову до книги написав командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Денис «Редіс» Прокопенко — його побратими складають більшість жертв теракту 29 липня 2022 року.
Редакторка The Ukrainians Media Віра Курико пояснює підхід до матеріалу:
«Я намагалася зробити текст стриманим, але доступним для розуміння. Знаю ці свідчення напам’ять — це важке читання, проте в часи війни легких історій не буває. Ми розповідаємо все, що можна розповісти зараз про цей злочин».
Як відтворювали хронологію воєнного злочину?
Перша частина книги базується на свідченнях бранців, які вижили у вибуху, зібраних правозахисниками МІПЛ протягом двох років після трагедії. Документи включають детальну реконструкцію подій до, під час та після вибуху о 23:00 28 липня 2022 року, коли в одному з приміщень колонії пролунав потужний вибух.
Часті запитання
Чи проводить Росія розслідування вбивства в Оленівці?
Ні, країна-агресор не розслідувала масове вбивство українських військовополонених, незважаючи на вимоги міжнародної спільноти.
Які докази зібрали українські правозахисники?
МІПЛ зібрала свідчення очевидців, супутникові знімки, відео та фотоматеріали, які передані до Міжнародного кримінального суду.
Імена 47 героїв з «бараку 200»?
Другий розділ повертає імена та історії кожного з 47 загиблих — оборонців «Азовсталі», морських піхотинців, прикордонників, які 86 днів утримували Маріуполь. Автори зібрали спогади від родин та побратимів, відновили біографії з архівів, створили портрет кожного героя.
Співзасновниця платформи пам’яті «Меморіал» Гаяне Авакян наголошує на важливості цієї роботи:
«Кожне ім’я в книзі — це не просто рядок тексту. Це людина, яка заслуговує на справедливість. Російські катівні намагаються стерти не лише життя, а й саму пам’ять про людину, її гідність. Наше завдання — не дозволити цьому статися».
Чому міжнародне правосуддя безсиле перед злочином в Оленівці?
Третій розділ книги аналізує системний провал міжнародних інституцій, які за два роки не змогли розпочати розслідування масового вбивства українських полонених. Попри те, що українські правозахисники передали зібрані докази до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, офіційне розслідування так і не стартувало.
Голова Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко пояснює парадокс:
«Міжнародне гуманітарне право створене для захисту тих, хто вийшов з бою — полонених, поранених, цивільних. Росія системно і цинічно руйнує ці правила, а світ лише спостерігає»
Що відбувається з українськими полоненими зараз?
Четвертий розділ присвячений тим, хто досі перебуває в російському полоні в нелюдських умовах. За даними правозахисників, тисячі українських військових утримуються в російських СІЗО та колоніях без доступу Червоного Хреста.
Часті запитання
Скільки українців перебуває в російському полоні?
Точна кількість невідома через відсутність доступу міжнародних організацій, але йдеться про тисячі військових та цивільних.
Чи мають полонені доступ до медичної допомоги?
Ні, більшість полонених позбавлені належної медичної допомоги, що порушує Женевські конвенції.
Як можна допомогти полоненим?
Через підтримку правозахисних організацій, поширення інформації та тиск на міжнародні інституції.




Чому це важливо знати
Презентація книги про Оленівку в Києві стала не просто культурною подією, а актом збереження пам’яті та боротьби за справедливість для 47 загиблих героїв Маріуполя та тисяч українців, які досі перебувають у російському полоні. Видання МІПЛ, «Меморіалу» та The Ukrainians Publishing документує воєнний злочин для майбутнього трибуналу та нагадує світу про безкарність Росії, яка продовжує порушувати всі норми міжнародного гуманітарного права.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →







