936 звернень, понад половина — про домашнє насильство

Протягом березня 2025 року до міського телефону довіри Київського міського центру гендерної рівності надійшло 936 дзвінків. Кожен другий із них стосувався домашнього насильства, повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

«512 звернень — щодо домашнього насильства, це майже 55% усіх дзвінків», — зазначила вона.

Хоча загальна кількість звернень зменшилась майже на третину порівняно з 2024 роком, кількість звернень про насильство зросла — на 15% у питомій вазі.

📌 Кількісні дані за березень 2025:

• 384 жінки та 128 чоловіків звернулися через домашнє насильство.
• 115 осіб отримали допомогу від мобільних бригад соціально-психологічної підтримки.
• У притулку перебувають 4 жінки та 3 дітей.
• У кімнатах кризового реагування — 14 жінок, 1 чоловік і 12 дітей.

Психологічні виклики: панічні атаки, фантоми вибухів, емоційне виснаження

За словами Хонди, понад 400 звернень стосувалися емоційних розладів, пов’язаних із війною:

«Панічні атаки, фантомні звуки вибухів, страх смерті, емоційне виснаження після втрати роботи, розлучення чи сімейної кризи — усе це свідчить про глибокий емоційний стан напруги, в якому живуть люди», — пояснила посадовиця.

Яка допомога доступна у Києві

📞 Телефон довіри (цілодобово, безкоштовно):

• 15-00 (зі стаціонарного)
• 044-272-15-00 (з мобільного)

🧠 Місця, де можна отримати допомогу:

• Денний центр на вул. Райдужна, 6-А
• Київський міський центр на вул. Юрія Іллєнка, 20
• Простір «Вільна» — підтримка жінок і дівчат
• Кризовий центр «Соціотерапія» — для людей з воєнним стресом
• Центр стресостійкості — для військових, родин і комунальних служб
• Центр допомоги врятованим — для переселенців

🔹 5 мобільних бригад постійно працюють у місті
🔹 1500 лікарів первинної ланки пройшли навчання з ментального здоров’я за стандартами ВООЗ

Чому це важливо знати

Домашнє насильство та психологічна напруга в умовах війни стали частиною повсякденного життя тисяч киян. Цифри березня демонструють, що війна лише посилила старі проблеми, зробивши їх більш помітними та травматичними.

Інфраструктура допомоги існує — але потребує постійного оновлення, фінансування й підтримки суспільства. Невидимі наслідки війни — це не лише руїни, а й психологічні травми, що не минають самі собою.