Які законопроєкти викликали обурення

Протестувальники виступили проти двох законодавчих ініціатив. Законопроєкт №13260, уже ухвалений у першому читанні, посилює відповідальність за самовільне залишення частини. Другий документ — №13452 — передбачає позбавлення волі на 5-10 років за невиконання наказу командира без можливості призначення випробувального терміну чи м’якшого покарання.

Водночас учасники акції вимагали ухвалити президентський законопроєкт про військового омбудсмена, який Володимир Зеленський визначив як «невідкладний» ще в травні. Документ передбачає створення Офісу військового омбудсмена при президентові для цивільного контролю в секторі безпеки та оборони. Незважаючи на ухвалення за основу в червні, законопроєкт досі очікує на друге читання.

Що скандували протестувальники

Учасники мітингу тримали плакати з гаслами «Репресії — не дисципліна», «Дайте військовим право повернутись додому», «Ми — голос тих, хто воює», «Політики відірвані від реальності», «Служба — не рабство». На пам’ятнику «Засновникам Києва» з’явився напис «Захистіть права військових».

Ветеранка та правозахисниця Аліна Сарнацька, одна з ініціаторок акції, сформулювала три основні вимоги: ухвалити закон про військового омбудсмена, не ухвалювати законопроєкт №13452 та скасувати норми закону №8271 від 2022 року. Організатори заявили, що акція одноразова, і щоденних протестів, як проти закону щодо ліквідації незалежності НАБУ та САП, поки не планують.

Хто вже займається правами військових

У грудні 2024 року президент Зеленський призначив уповноваженою з прав військових Ольгу Решетилову — правозахисницю та співзасновницю фонду «Повернись живим». Проте протестувальники наполягають на створенні повноцінного Офісу військового омбудсмена з ширшими повноваженнями, включаючи порядок розгляду скарг військовослужбовців та проведення перевірок у військових частинах.

Чому це важливо знати

Протест на Майдані Незалежності демонструє зростаюче напруження між суспільством та владою щодо підходів до військової дисципліни під час війни. Посилення покарань за СЗЧ до 10 років без альтернатив може призвести до масових репресій в армії та зловживань командирів. Водночас відсутність інституту військового омбудсмена позбавляє сотні тисяч військовослужбовців ефективного механізму захисту своїх прав. Від рішень Верховної Ради залежить, чи стане українська армія більш репресивною, чи знайде баланс між дисципліною та правами захисників.