Під час візиту до Києва 10 травня 2025 року, глави чотирьох урядів вимагали від Путіна погодитися на безумовне 30-денне припинення вогню. У разі відмови було обіцяно нову хвилю санкцій — зокрема, проти енергетичного та банківського секторів РФ.

Путін не погодився. Натомість російська сторона запропонувала провести прямі переговори з Україною в Стамбулі, починаючи з четверга. Але — без жодного припинення вогню. Цю відмову ще до саміту озвучив речник Кремля Дмитро Пєсков, аргументуючи її тим, що Київ нібито використає перемир’я для поповнення сил.

Мирні переговори без припинення бойових дій стали б фактичним визнанням стратегічної поразки Москви, яка за три роки не досягла жодної зі своїх цілей: не «денацифікувала» Україну і не здобула повного контролю над жодною з чотирьох окупованих областей. Станом на травень 2025 року РФ контролює лише 19% території України.

Після провалу ультиматуму тепер саме на європейських лідерах — Мерці, Макроні, Стармері та Туску — лежить тягар довести свою рішучість. Вони мають реалізувати нові санкції в межах «Коаліції охочих» (близько 30 країн) — інакше їхні заяви в Києві виглядатимуть як пустопорожні.

Президент США Дональд Трамп, натомість, фактично підтримав позицію Путіна, публічно закликавши Володимира Зеленського погодитися на переговори без попередніх умов.

«Принаймні можна буде визначити, чи можливий компроміс, чи ні», — сказав він.

Така позиція суперечить європейському підходу, ставлячи під сумнів єдність Заходу.

Попри гучні слова, ситуація на фронті не змінилася: 13 травня українська армія зафіксувала 133 нові атаки РФ. Війна триває без ознак деескалації.

Європейська допомога та зброя: таємниця замість прозорості

У березні-квітні 2025 року військова допомога Україні з боку країн ЄС сягнула близько 20 мільярдів євро. Зокрема:

Німеччина поставила 80 бронемашин MRAP, понад 280 тисяч боєприпасів, ракети для систем IRIS-T і Patriot.

Вперше можливе постачання крилатих ракет Taurus — але вся інформація про це відтепер засекречена.

Велика Британія — нові зенітні ракети на суму £1,6 млрд.

Франція — бомби AASM Hammer і 2 млрд євро допомоги.

Швеція, Нідерланди, Бельгія — сукупно ще понад 4 мільярди євро.

Додатково, ЄС планує закупити для України понад 1 мільйон артилерійських снарядів у 2025 році. Фінансування (2 млрд євро) має надійти з заморожених російських активів.

Однак виникає запитання: чи вистачить цього — і чи здатен ЄС надалі підтримувати Україну в разі скорочення допомоги від США?

Вашингтон: зміна підходу і різке зменшення підтримки

Підтримка США, схвалена за адміністрації Байдена, вичерпається влітку. Нова адміністрація Трампа дозволила Україні лише закупівлі на 50 мільйонів доларів, що вкрай замало для масштабної війни.

Це змушує сподіватися на те, що Європа компенсує нестачу — хоча її виробничі потужності не дозволяють це зробити миттєво. Аналітики вважають, що на масштабне переозброєння ЄС можуть піти роки.

Чому це важливо знати

Провал європейського ультиматуму Кремлю став тестом на рішучість Заходу. Якщо Мерц, Макрон, Стармер і Туск не втілять у життя обіцяні санкції та не наростять поставки зброї, довіра до них зникне.

Європа ризикує втратити не лише авторитет, а й здатність стримувати агресора. Водночас вагання адміністрації Трампа підривають трансатлантичну єдність.

Війна продовжиться, доки Україна не отримає достатньої кількості високоточної та далекобійної зброї — лише так можна змусити Кремль до поступок.