Що сталося

Імпортер увіз в Україну комплектний об’єкт — лінію профілювання паркету, що була у використанні, — із Німеччини. Для отримання пільгової ставки ввізного мита декларант подав сертифікати EUR.1, які мали підтвердити європейське походження товару відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Однак Київська митниця засумнівалася у достовірності документів і ініціювала верифікацію — процедуру перевірки сертифікатів походження, яку проводять митні органи для встановлення достовірності документа та заявлених у ньому даних. У рамках міжнародної взаємодії митниця звернулася до компетентних органів Німеччини із запитом щодо відповідності товару критеріям преференційного походження.

Відповідь була однозначною: товар не відповідає критеріям походження у значенні Протоколу І до Угоди, а сертифікати EUR.1 не підтверджують право на преференційну ставку. На підставі цих відомостей митниця донарахувала імпортеру 1,36 млн грн додаткових податкових зобов’язань. Імпортер оскаржив рішення в суді, однак програв у двох інстанціях — і першій, і апеляційній.

Чому це відбувається

Сертифікат EUR.1 — це документ, який підтверджує преференційне походження товару в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Угода про асоціацію, економічна частина якої діє з 1 січня 2016 року, передбачає зменшення або повне зняття ставок мита на більшу частину товарів у взаємній торгівлі. Наявність сертифіката EUR.1 дає право на знижену або нульову ставку ввізного мита.

Система працює на основі Протоколу І до Угоди та Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Товар вважається таким, що має преференційне походження, якщо він повністю вироблений у країні-партнері або пройшов достатню обробку на її території.

Проблема виникає, коли товар насправді не відповідає цим критеріям — наприклад, якщо обладнання було зібране з комплектуючих третіх країн або не пройшло достатньої обробки на території ЄС. У таких випадках імпортери іноді подають сертифікати EUR.1, сподіваючись уникнути повної ставки мита. Для зниження рівня фальсифікацій митні органи держав-членів ЄС та України обмінюються зразками відбитків печаток і адресами органів, відповідальних за перевірку.

Хто відповідає

За перевірку достовірності сертифікатів походження відповідають митні органи України. Порядок заповнення та видачі сертифіката EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 № 139. Митниці мають право звертатися до компетентних органів країн-партнерів для верифікації документів — це ключовий механізм міжнародного адміністративного співробітництва, передбачений Угодою про асоціацію.

У цій справі Київська митниця скористалася саме цим механізмом. Суди обох інстанцій підтвердили, що митний орган діяв у межах своїх повноважень, а офіційна інформація від компетентного органу іноземної держави є належним і допустимим доказом. Водночас суд наголосив на важливому принципі: саме на декларанта покладається обов’язок доведення правомірності застосування преференційного режиму, а не на митницю — обов’язок спростування.

Що роблять зараз

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року поставило крапку у цій справі — апеляційну скаргу імпортера залишено без задоволення. Донараховані 1,36 млн грн підлягають сплаті до державного бюджету.

Київська митниця позиціонує цю справу як приклад ефективної міжнародної взаємодії у митній сфері. Механізм верифікації сертифікатів EUR.1 через компетентні органи країн-партнерів залишається одним з основних інструментів захисту економічних інтересів держави від недобросовісних імпортерів.

Чому це важливо знати

Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС передбачає суттєві тарифні преференції для товарів з підтвердженим походженням. Зловживання цим механізмом завдає прямих збитків державному бюджету — замість повної ставки мита казна отримує знижену або нульову.

В умовах воєнного часу кожна гривня бюджетних надходжень має критичне значення для фінансування оборони та соціальних потреб. Тому ефективний митний контроль та верифікація документів про походження товарів стають не просто адміністративною процедурою, а важливим елементом економічної безпеки країни. Ця справа також створює судовий прецедент, який зміцнює позиції митних органів у подібних спорах з імпортерами.

Раніше ми писали

У вересні 2025 року ми повідомляли, як київські митники зупинили спробу вивезти 35 тисяч доларів у шоколадних обгортках — відомство склало протокол за статтею 473 Митного кодексу України, а вилучена валюта зберігатиметься до рішення суду. Також ми розповідали, що Київська митниця передає вилучене контрабандне майно для потреб ЗСУ — за 2024 рік відомство вилучило предмети на суму 141 мільйон гривень у 598 справах про порушення митних правил.