Що отримали київські музеї

Національний військово-історичний музей поповнився найбільшою колекцією — 88 скіфських наконечників стріл VI-IV століть до нашої ери. Окрім цього, музей отримав церемоніальну шпагу-меч Командорства Ордену Тамплієрів другої половини XIX – першої половини XX століття довжиною майже метр із написами.

Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» став власником унікального прадавнього ножа, який датується кінцем 3 тисячоліття до нашої ери — періодом катакомбної культури. Музей також отримав пам’ятні відзнаки Командування Війська Польського «Схід» 1920 року та 1-го кадетського корпусу імені маршала Юзефа Пілсудського 1918-1939 років.

Національний музей народної архітектури та побуту у Пирогово поповнив колекцію чотирма іконами кінця XIX – початку XX століття: «Воскресіння Господнє», «Святий Іоан воїн», «Святий архангел Михаїл» та «Святий Миколай Чудотворець».

Монети та нагороди для обласних музеїв

Найбільшу кількість експонатів — 199 старовинних монет — отримав Національний історико-культурний заповідник «Чигирин». Серед них соліди ризькі 1600 року, півгроші та соліди литовські XVI століття, подвійні денарії литовські, коронні денарії, гроші гданські та гроші коронні Речі Посполитої XVII століття.

Національний музей історії України у Другій світовій війні отримав знак-перепустку суднобудівельного заводу в Миколаєві, почесну відзнаку «Медаль заслуг» Польського Червоного Хреста ІІІ ступеня, поліцейський жетон Польської республіки, а також ордени «За бойові заслуги» та «Полярна зірка» Монгольської Народної Республіки.

Національний музей воєнної історії Слобожанщини поповнився теслярською сокирою XIX-XX століття та підбіркою з 55 радянських нагород, орденських книжок, посвідчень до нагород та подяк.

Як працює система захисту культурної спадщини

Столичні митники вилучають культурні цінності під час перевірки міжнародних поштових відправлень. Коли виявляють предмети, які відправляють за кордон без необхідних дозвільних документів Міністерства культури, їх затримують для експертизи.

Після встановлення культурної, історичної чи наукової цінності предметів митниця звертається до суду. Якщо суд визнає спробу вивезення незаконною, артефакти переходять у власність держави.

Експертно-фондова рада при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України приймає рішення про подальшу долю кожного предмета — який музей отримає артефакт залежно від профілю установи та наявних колекцій.

Від початку 2025 року Київська митниця передала українським музеям понад 500 культурних цінностей. Артефакти охоплюють широкий часовий діапазон — від IV століття до нашої ери до XVIII століття.

Чому це важливо знати

Кожна врятована культурна цінність — це частина української історії, яка могла назавжди зникнути в приватних колекціях за кордоном. Завдяки роботі київських митників артефакти, які охоплюють понад 5000 років історії — від епохи катакомбної культури до XX століття — тепер доступні всім киянам у музеях столиці.

Київська митниця продовжує системну роботу зі збереження культурної спадщини та недопущення її незаконного вивезення за кордон. Як зазначили у відомстві, митниця «й надалі стоятиме на варті збереження культурної спадщини, аби вона залишалася нащадкам».