Вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії вулиці українських міст заповнили протестувальники.

Кілька тисяч людей зібралися в Києві, Львові, Дніпрі та Одесі з плакатами:

“Ми обрали Європу, а не автократію”

та

“Мій батько загинув не за це”.

Ці гасла стали символом першого масштабного антиурядового протесту за три роки війни.

Закон, що спровокував бурю

22 липня президент Володимир Зеленський підписав закон, який ставить два ключові органи – Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) і Національне антикорупційне бюро (НАБУ) – під пряме підпорядкування генерального прокурора. А генпрокурор, своєю чергою, призначається президентом.

Згідно з депутатом Романом Лозинським, новий закон надає генпрокурору повноваження керувати САП, давати “письмові обов’язкові інструкції” НАБУ та мати доступ до деталей будь-якої справи. Директор НАБУ Семен Кривонос не приховує емоцій: “антикорупційна інфраструктура була зруйнована”.

Реакція Заходу: від стурбованості до ультиматумів

Європейський Союз відреагував блискавично. Комісарка з питань розширення Марта Кос назвала це “серйозним кроком назад”, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зажадала від Зеленського “пояснень”.

The Telegraph пішов далі в оцінках. Самуель Рамані пише, що “довіра до Зеленського підірвана” і що підтримка президентом законопроекту, спрямованого проти антикорупційних органів, є “жахливою помилкою”.

Видання наголошує на міжнародних наслідках: Комісарка ЄС з розширення Марта Кос назвала законопроект 12414 “серйозним кроком назад” і наполягла, що європейський шлях України залежить від незалежних антикорупційних агенцій.

Американський контекст: привид Трампа

Особливо цікавою є реакція в США. Критики в русі MAGA швидко накинулися на рішення Зеленського. Конгресвумен з Джорджії Марджорі Тейлор Грін закликала українських протестувальників повалити Зеленського і повторила свою позицію до військової допомоги Україні.

The New York Times додає важливий історичний контекст: Президент Трамп має напружену особисту історію з українськими агенціями, які під час його першого терміну зазнали гострої критики від його прихильників за нібито допомогу розслідуванню втручання Росії у вибори 2016 року.

Внутрішній розкол: генерали проти генералів

Найбільш драматичним виявився розкол всередині української влади. Генерал Кирило Буданов, один із найвищих посадовців безпекового сектору України, опублікував рідкісну заяву з внутрішньої політики, яка помітно не підтримала крок Зеленського.

Натомість Василь Малюк, голова СБУ, висловив підтримку новому закону, охарактеризувавши незалежні агенції як неконституційні.

Виправдання президента: російський слід чи димова завіса?

Зеленський спробував виправдати свої дії.

“У нас усіх спільний ворог: російські окупанти. І для захисту української держави потрібна достатньо міцна система охорони порядку”, – заявив він.

Президент захищав закон, кажучи, що додатковий контроль над агенціями необхідний для видалення з них “російського впливу”. Проте критики вважають, що мало правдоподібних доказів російської інфільтрації було оприлюднено.

Швидкий розворот під тиском

Вже за день після підписання закону Зеленський був змушений піти на попятну. У відеозверненні в середу він сказав, що подасть новий законопроект до парламенту для відновлення незалежності агенцій.

Але навіть ця обіцянка не заспокоїла протестувальників. Незважаючи на обіцянку президента змінити політику, тисячі протестувальників вийшли в середу ввечері на вулицю поблизу його офісу.

Глибший контекст: концентрація влади

L’Express розміщує події в ширшому контексті. Ця реформа сприймається як гальмування боротьби з корупцією і викликала рідкісну мобілізацію на вулицях Києва.

Видання нагадує:

“Ці демонстрації заборонені воєнним станом і обмежені нічною комендантською годиною”, що підкреслює безпрецедентність ситуації.

The Telegraph додає важливий нюанс про еволюцію влади Зеленського: Через обмеження воєнного стану та безстрокове відкладення президентських виборів Зеленський зміг консолідувати майже абсолютну владу в Україні.

Парадокс війни і демократії

Дмитро Кулеба, колишній міністр закордонних справ, назвав це “поганим днем для України” і заявив, що президент має вибір: стати на бік народу чи ні.

“Зараз момент, коли воєнний стан і, на жаль, реалії війни використовуються Зеленським для монополізації його влади”, – каже Дарія Каленюк, відома антикорупційна активістка.

Висновки західних оглядачів

L’Express завершує філософським питанням: Україні залишається переконати, що вона не жертвує своїми принципами на вівтарі війни.

The New York Times підсумовує: Це був швидкий розворот у серії подій, які принесли Зеленському одну з найгостріших критик його лідерства з початку війни з Росією.

Західна преса одностайна в оцінці: атака на антикорупційні органи стала найбільшою внутрішньополітичною кризою Зеленського з початку повномасштабного вторгнення. І хоча президент пообіцяв виправити ситуацію, довіра до нього серйозно підірвана – як всередині країни, так і серед міжнародних партнерів.

Використані джерела:

• L’Express: “Ukraine : la troublante offensive des autorités contre les institutions anticorruption”
• The Telegraph: “Zelensky’s credibility is shot”
• The New York Times: “Facing Outcry Over Corruption, Zelensky Says He Will Reverse Course”