Як працювала схема незаконної приватизації

Будівля на вул. Пост-Волинська з 2011 року перебувала на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація» та здавалася в оренду приватним товариствам. Згідно з договором оренди, орендар мав здійснювати поточний ремонт за власний рахунок без права на компенсацію.

У 2018 році директор одного з товариств розробила схему: компанія начебто витратила 1,9 млн грн на «невід’ємні поліпшення» приміщень, що за законом дає право на викуп комунального майна. Однак експертиза 2025 року встановила — значна частина робіт виконувалась раніше як звичайний поточний ремонт, а деякі роботи взагалі не проводилися.

Для легалізації схеми використовували підроблені договори підряду, акти виконаних робіт, експертні висновки та звіти оцінювачів. Кошти виводили через підприємства з ознаками фіктивності. У 2020 році приміщення включили до переліку малої приватизації та продали товариству за 7,5 млн грн.

Хто отримав підозри

За даними прокуратури, підозри повідомили вісьмом особам:

Першому заступнику директора Департаменту комунальної власності КМДА — за пособництво у незаконній приватизації. Двом директорам товариств — їм вручили підозри заочно, оскільки вони перебувають за межами України. Директору підрядної організації, двом оцінювачам, директору компанії з будівельних експертиз та приватному судовому експерту.

Залежно від ролі у схемі, підозрюваних обвинувачують за статтями 233, 366, 365-2 та 358 КК України. За статтею 233 частина 2 КК за незаконну приватизацію у великих розмірах групою осіб за попередньою змовою загрожує від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Контекст: приватизація комунального майна в Києві

Як ми писали раніше, у 2025 році Київська міська прокуратура активно захищає державну та комунальну власність через суди. Зокрема, прокуратура оскаржує договори про забудову земель наукових інститутів, які укладалися без рішень КМДА.

За законодавством України, великим розміром при незаконній приватизації вважається майно на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У цьому випадку фактична вартість виконаних робіт становила приблизно 1% від ринкової вартості майна, що не дає права на приватизацію шляхом викупу.

Чому це важливо знати

Справа демонструє схему, коли комунальне майно приватизується через підроблені документи про «невід’ємні поліпшення». Залучення посадовця КМДА свідчить про системність проблеми — без підтримки чиновників схема не спрацювала б. Для киян це означає втрату контролю над комунальним майном та потенційні витрати на судові розгляди для повернення приміщень у власність громади.