Як працювала криптосхема і хто в ній брав участь

За даними слідства, група осіб на чолі з підозрюваним діяла починаючи з 2022 року. Зловмисники пропонували громадянам інвестувати у власний криптовалютний токен, обіцяючи стабільний прибуток. Проєкт позиціонувався як платформа у сфері криптоіндустрії, яка нібито створює нові продукти для популяризації криптовалюти та дозволяє користувачам отримувати дохід.

Фактично схема функціонувала за принципом мережевого маркетингу з ознаками фінансової піраміди. Прибуток учасникам обіцяли за рахунок залучення нових інвесторів, а виплати формувалися за пірамідальною або бінарною системою комісій. Мінімальна сума для входу в схему становила 50 USDT — це криптовалюта, прив’язана до курсу долара, яку часто використовують у шахрайських інвестиційних схемах через складність відстеження транзакцій.

Кошти залучали без укладення будь-яких цивільно-правових договорів — людям не надавали жодних юридичних гарантій повернення грошей. Для просування схеми організатори використовували блогерів в Instagram, які рекламували «успішні заробітки» та заохочували підписників вкладати гроші.

На підконтрольних сайтах «інвестори» мали персональні кабінети, де бачили свої вклади разом із нарахованими «прибутками». Однак ці цифри були фіктивними — реальні гроші потерпілих виводилися на рахунки організаторів. За попередніми даними ГУНП Києва, загальна сума збитків сягає близько мільйона доларів. Київська міська прокуратура оцінює збитки у понад 20 мільйонів гривень.

Кого підозрюють і яке покарання загрожує

Підозру оголошено 32-річному громадянину України, одному з організаторів схеми. Наразі він перебуває на території однієї з країн Євросоюзу, тому підозру йому повідомлено заочно. Дії підозрюваного кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене у великих розмірах або організованою групою. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Досудове розслідування здійснюється за процесуального керівництва прокурорів Дніпровської окружної прокуратури міста Києва.

Що відомо про хід розслідування

Слідство продовжує встановлювати всіх причетних до організації та функціонування піраміди. Зважаючи на те, що у повідомленні прокуратури йдеться про «групу осіб», не виключено повідомлення про підозру іншим фігурантам справи. Правоохоронці також працюють над встановленням повного кола потерпілих та загального обсягу завданих збитків.

Перебування підозрюваного на території ЄС відкриває можливість для міжнародної правової співпраці, зокрема подання запиту на екстрадицію через механізми взаємної правової допомоги між Україною та країнами Євросоюзу.

Як розпізнати фінансову піраміду і захистити себе

Ключові ознаки фінансової піраміди, які простежуються в цьому випадку: обіцянки гарантованого високого прибутку, відсутність офіційних договорів, використання криптовалюти для розрахунків та агресивна реклама через соціальні мережі. Класична модель піраміди передбачає виплату «дивідендів» раннім учасникам за рахунок коштів нових вкладників — коли потік нових грошей вичерпується, система руйнується, а більшість «інвесторів» втрачають усе.

Економічна нестабільність у воєнний час створює сприятливий ґрунт для подібних схем — люди шукають додаткове джерело доходу і стають вразливішими до маніпуляцій. Залучення блогерів та створення професійно оформлених сайтів із «персональними кабінетами» надає таким схемам вигляду легітимного бізнесу, що значно ускладнює їх розпізнавання для потенційних жертв.

Правоохоронці нагадують: перед тим як вкладати гроші, варто перевірити, чи має компанія відповідні ліцензії від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, чи зареєстрована вона як юридична особа, та чи укладається офіційний договір із визначеними правами та обов’язками сторін.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Раніше ми писали

Ми писали про працівників «Ощадбанку», які вкрали 65 тисяч доларів з рахунку померлого — справу передано до суду. Також ми розповідали про шахрайство з дронами на понад 600 тисяч гривень передоплати за неіснуючі БПЛА.