Що відомо про схему

Підприємство з виробництва картонно-паперової тари зареєстроване у Києві та має виробничі потужності на Луганщині, а також філії у Дніпропетровській і Київській областях. 99,5% акцій компанії належать кіпрській фірмі — бенефіціаром є громадянин України, який очолює підприємство з моменту його заснування у 1994 році.

За даними слідства, у 2021 році підприємство уклало договір із російським виробником на поставку обладнання вартістю понад 1,1 млн євро. У межах угоди на рахунки російської компанії перерахували 810 тис. євро передплати — ще до початку повномасштабного вторгнення.

Після 24 лютого 2022 року, попри урядову заборону на імпорт товарів із держави-агресора, директор підприємства не припинив співпрацю з Росією. Навпаки — він залучив білоруську компанію-посередника. Саме на неї оформили поставку обладнання, яке потім ввезли на територію України транзитом через одну з країн ЄС.

У межах цієї схеми на рахунки російського постачальника перерахували залишок за договором — понад 382 тис. євро. Крім того, підозрюваний пообіцяв представнику агресора додаткові 92,4 тис. євро — за швидке відвантаження та покриття ПДВ. Таким чином чоловік добровільно та свідомо сприяв отриманню прибутку підприємством держави-агресора.

Чому такі схеми досі працюють

Подібні схеми з залученням компаній-посередників із третіх країн — найпоширеніший інструмент обходу санкційного режиму. Бізнес, який налагодив виробничі ланцюжки з Росією ще до повномасштабної агресії, часто намагається зберегти ці зв’язки через підставні структури в Білорусі, ОАЕ або країнах ЄС. Транзитна схема через «нейтральну» юрисдикцію дозволяє легалізувати ввезення товару та ускладнює відстеження кінцевого походження обладнання.

Ситуацію ускладнює офшорна структура власності: коли 99,5% акцій компанії перебувають у кіпрській фірмі, відстежити бенефіціарів та прийняті ними рішення значно складніше. Це один із найпоширеніших способів приховати справжніх власників українського бізнесу, що зберігає зв’язки з Росією навіть в умовах повномасштабної війни.

Хто веде справу

Процесуальне керівництво у справі здійснює Дніпропетровська обласна прокуратура. Підозру директору підприємства оголошено за ч. 1 ст. 111-2 КК України — пособництво державі-агресору. За клопотанням прокурора суд обрав безальтернативний запобіжний захід: тримання під вартою. Затримання проведено у порядку ст. 208 КПК України у місті Києві.

Що роблять зараз

Під час обшуків на підприємстві вилучено товарно-транспортні документи, мобільні телефони та комп’ютерну техніку — ці матеріали стануть доказовою базою у кримінальному провадженні. Слідство у справі триває, правоохоронці перевіряють фінансові потоки та встановлюють усіх можливих учасників схеми.

Прокуратура наголошує: кожен, хто допомагає ворогу обходити санкції та фінансує російський бюджет, нестиме відповідальність перед законом. Виявлення пособників агресора відбувається системно — по всій країні правоохоронці фіксують і розслідують аналогічні схеми.

Чому це важливо знати

Кошти, перераховані на рахунки російських компаній, у вигляді податків надходять до бюджету РФ і використовуються для фінансування збройних сил — це прямий зв’язок між комерційними рішеннями бізнесу та загибеллю людей на фронті. Справа показова тим, що підприємство зареєстровано в Києві, а директор — громадянин України. Формально «свій» бізнес свідомо підтримував агресора навіть після повномасштабного вторгнення.

Подібні справи мають прецедентне значення: вони демонструють, що санкційний контроль в Україні посилюється, а складні транзитні схеми більше не гарантують безкарності. Суд одразу обрав тримання під вартою — це сигнал про серйозність, з якою система ставиться до злочинів такого роду.

Раніше ми писали

Це не перший випадок, коли українські компанії використовують для обходу санкцій — ми розповідали про дві київські фірми, що стали підставними структурами для постачання деталей іранських «Шахедів» в обхід міжнародних обмежень. Також ми писали про вирок мешканцю Київщини, засудженому до 15 років в’язниці за державну зраду. А про те, як суди притягують до відповідальності навіть під час бойових дій, — у матеріалі про вирок громадянину РФ, якого засудили у Києві.