У листі зловмисники стверджують, що розмістили вибухівку у людних місцях та «взяли заручника», вимагаючи викуп за уникнення теракту.

«Бомби розміщені в людних місцях. Повірте, вони відправлять на той світ сотні людей. У нас у заручниках одна впливова людина… За нього ми вимагаємо викуп», — йдеться у тексті повідомлення.

Серед об’єктів, за які злочинці вимагають гроші:

• Центральний ринок Ірпеня — 50 000 доларів
• Автовокзал — 100 000 доларів
• ТЦ «WhiteHouse» — 100 000 доларів
• ТЦ «Жираф» — 100 000 доларів
• ТЦ «Ірпінь Сіті» — 100 000 доларів

Кібермінери також вимагають, аби мер міста до вечора зателефонував на вказаний номер. В іншому разі сім-карта нібито буде передана випадковому перехожому. Текст погроз подано з елементами шантажу й демонстративною зневагою до поліції.

Поліція наразі офіційно не підтвердила реальність загроз, але всі згадані об’єкти перевіряються вибухотехніками. Відомо, що схожі масові повідомлення вже неодноразово надходили раніше в різні міста України — від Хмельницького до Львова — і зазвичай виявлялися фейковими.

Такі інциденти класифікуються як «кібермінування» — це форма терористичного впливу з використанням засобів електронного зв’язку, спрямована на дестабілізацію, посилення тривожності населення та витрати на реагування.

Чому це важливо знати

Цей випадок ілюструє нову ескалацію у методах кібертерору в Україні. Поєднання погроз замінування з елементами «викрадення» та вимогами викупу створює гібридну загрозу, на яку правоохоронці змушені реагувати серйозно. Це не лише провокує паніку, а й відволікає ресурси від реальних загроз. Водночас важливо зберігати спокій і довіру до сил безпеки, які діють за чіткими протоколами. Громадянам варто знати, як розпізнавати фейкові атаки і як діяти в разі реальної евакуації.