За його словами, про суть обвинувачень він дізнався лише після отримання документа під назвою «підозра», де йдеться, що у 2019 році в «невстановлений час і місці» він нібито змовився з невстановленими особами для вчинення злочину. «Вважаю, що цей документ не має нічого спільного з досудовим розслідуванням. Це – досудове переслідування з метою залякування, блокування роботи та публічної дискредитації», – заявив Загуменний.

Чиновник уточнив, що будівля, яка фігурує в підозрі, розташована в історичному центрі Києва, була приватизована у 2010 році, нині перебуває під арештом за підозрою в незаконній приватизації, але продовжує залишатися на балансі КМДА. Там працює комунальне підприємство, яке місто зобов’язане утримувати.

У 2019 році, за словами Загуменного, виникла необхідність аварійного ремонту фасаду через ризик обвалення елементів, що могло завдати шкоди перехожим. На ремонт 5-поверхової будівлі витратили 1,2 млн грн — «мінімальну суму, необхідну для приведення споруди в належний стан». Це дозволило підприємству продовжити роботу, внаслідок чого воно принесло 41 млн грн доходу до міського бюджету.

Він додав, що з кінця 2022 року майже всі зароблені кошти «АТП КМДА» спрямовуються на відновлення техніки для Збройних сил України за договорами з військовими частинами. «Попри системний тиск і щоденні обшуки в будівлі КМДА, які паралізують роботу та блокують цілі галузі життєдіяльності міста, ми й надалі будемо працювати та допомагати військовим», – підсумував Загуменний.

Чому це важливо знати

Ситуація навколо Дмитра Загуменного висвітлює конфлікт між органами місцевого самоврядування та правоохоронними структурами, який може впливати на ефективність управління міським господарством. Йдеться не лише про можливі юридичні суперечки, а й про ризики паралічу ключових комунальних підприємств, що забезпечують функціонування столиці та підтримку ЗСУ. Для громадськості важливо мати доступ до повної та збалансованої інформації, щоб оцінити обґрунтованість звинувачень і прозорість використання бюджетних коштів.