Демонтаж здійснював забудовник ТОВ «Собі», попри пряму заборону Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (МКСК), відсутність дозволів і штрафні санкції, накладені ще у квітні.

Як повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, разом з ГО «Гетьманський гарнізон» активісти зафіксували проведення демонтажних робіт на фундаменті історичного маєтку, зокрема було знищено дві автентичні стіни з київської жовтої цегли та частково пошкоджено склепіння гетьманського палацу. При цьому представники забудовника не допустили інспектора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА до перевірки. На місце викликали поліцію, яка зареєструвала заяви про правопорушення.

Після прибуття інспекторів МКСК та КМДА будівельні роботи було зупинено. У Мінкульті підтвердили, що жодних дозволів на роботи на пам’ятці не надавали. Ще 19 травня наказом №411 залишки палацу Розумовського були офіційно внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт історії, архітектури та археології місцевого значення.

За словами представника забудовника на ім’я Євген, компанія вважає цінними лише фрагменти збереженого фундаменту, тоді як інші елементи — стіни, перекриття тощо — «цінності не мають». Тим часом забудовник планує звести на цьому місці офісний центр, попри культурно-історичне значення території.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА поки що не надали публічного коментаря. Очікується також реакція Київської міської прокуратури.

Історична довідка

Палац у стилі класицизму для Кирила Розумовського було збудовано наприкінці XVIII століття неподалік Пустинно-Микільського монастиря. Хоча гетьман так і не оселився у маєтку, споруда зберігала сліди історичної доби. Пізніше вона перейшла до київського генерал-губернатора Івана Салтикова, а в 1934 році територію забудували житловим комплексом Українського військового округу, відомим як «Будинок-літак». Оригінальний палац був дерев’яним, але зведеним на мурованому фундаменті, залишки якого виявили археологи у 2003 році.

Чому це важливо знати

Спроба знищення залишків палацу Розумовського — це приклад того, як історична пам’ять України може бути знецінена забудовниками заради комерційних інтересів. Попри наявність охоронного статусу, заборон і штрафів, спроба демонтажу пам’ятки свідчить про слабкість механізмів контролю та покарання. Завдяки оперативним діям активістів і чиновників вдалося зупинити подальше руйнування. Але ця ситуація показує: без громадської пильності та рішучих дій правоохоронців історія Києва може бути втрачена.