Як працювала схема з криптопозиками

Злочинна група діяла з 2023 року під прикриттям нібито іноземних компаній, зареєстрованих у Великій Британії та на Кіпрі. Фактичний кол-центр організатори облаштували у Дніпрі. Через вебресурси Bitcapital і Crypsee жертвам видавали позики у криптовалюті Tether, нараховуючи на них відсотки всупереч українському законодавству. Протиправну діяльність сервісу Bitcapital раніше підтвердив своїм рішенням Національний банк України.

Якщо клієнт повертав позику вчасно, фігуранти вигадували неіснуючі додаткові борги і переходили до шантажу. Оператори телефонували жертвам, використовуючи програми для зміни голосу та фіктивні персональні дані. Над однією людиною одночасно могли працювати від 2 до 6 співробітників кол-центру, які підбирали різні психологічні підходи до вразливостей кожного потерпілого. За кожен переказ ці співробітники отримували відсоток від суми.

Що таке ботоферма на 6 000 сім-карток

Паралельно з телефонним тиском організатори застосовували систематичний кібербулінг. Для нього використовували СМС-бомбери — програми для автоматизованої масової розсилки повідомлень на визначені номери, а також ботоферму з майже 6 000 сім-карток українських мобільних операторів. Вона була забезпечена джерелами безперебійного живлення, що дозволяло ботам працювати навіть під час відключень електроенергії.

Боти генерували і поширювали принизливий контент із використанням фото і персональних даних потерпілих, їхніх родичів і колег. «Боржникам» безперервно надходили телефонні дзвінки з погрозами. Згодом угруповання сформувало навіть власну «службу безпеки», яка контролювала конспірацію, внутрішню ієрархію та відбирала нових виконавців схеми.

Де провели обшуки і що вилучили

Кіберполіція проаналізувала криптогаманці, куди потерпілі переказували «відсотки», «штрафи» і «пені», а також встановила IP-адреси, з яких надходили дзвінки та погрози. За результатами аналізу слідчі Голосіївського управління поліції Києва під процесуальним керівництвом Голосіївської окружної прокуратури провели 44 санкціоновані обшуки в Дніпропетровській області та у столиці.

Правоохоронці вилучили понад 80 мобільних телефонів, комп’ютерну техніку, готівку, чорнові записи, копії документів, печатки, 13 сім-банків і більш ніж 5 000 сім-карток. Сім-банки — це спеціальне обладнання, яке дозволяє одночасно використовувати велику кількість сім-карток для автоматизованих дзвінків і розсилок.

Скільки людей постраждало і яке покарання загрожує підозрюваним

За попередніми даними, від схеми могли постраждати понад 1 500 осіб, серед яких є військовослужбовці Збройних сил України. Сімом учасникам — серед них співорганізатор і виконавці — повідомлено про підозру за частиною 3 статті 355 Кримінального кодексу України (примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене організованою групою, що завдало великої шкоди) та частиною 4 статті 189 (вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах і вчинене в умовах воєнного стану).

Запобіжним заходом обрано тримання під вартою з можливістю внесення застави. Максимальна санкція за цими статтями — 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Куди звертатися потерпілим

Поліція закликає людей, які могли постраждати від цієї схеми, звертатися до Управління протидії кіберзлочинам у Києві Департаменту кіберполіції. Зробити це можна електронною поштою на адресу kyiv@cyberpolice.gov.ua або за телефоном (044) 363 19 00.

Чому це важливо знати

Нелегальні онлайн-позики у криптовалюті обходять одразу кілька запобіжників українського законодавства: немає ліцензії Національного банку, немає контролю ставок, немає прозорих умов договору. Позичальник автоматично потрапляє у залежність від сваволі колекторів, а кримінальні процеси проти організаторів такої діяльності зазвичай тривають довше, ніж у класичних шахрайських справах. Ця справа — один із найбільших задокументованих кейсів такого роду в Україні, особливо з урахуванням масштабів ботоферми та того, що серед потерпілих виявилися і військовослужбовці.

Раніше ми писали

Як ми раніше повідомляли, у Києві 75-річного чоловіка ошукали на 64 тисячі гривень шахраї, які за допомогою SIP-телефонії видавали себе за працівників банку. Підозрюваному загрожує до восьми років позбавлення волі.

Ми також розповідали про справу, де двоє працівників «Ощадбанку» у Києві викрали з рахунку померлого клієнта 65 тисяч доларів. У тому розслідуванні також брала участь кіберполіція, оскільки кваліфікація включала несанкціоноване втручання в базу даних фінансової установи.