У Львові, наприклад, приватники використовують не лише малі автобуси, а й великі, подібні до тих, що курсували в Києві до літа 2024 року, допоки Дептранс КМДА не усунув єдиного перевізника з таким автопарком. Цей перевізник також запровадив безготівкову оплату на одному зі своїх маршрутів.

На відміну від міст, де приватні перевізники поступово відмовляються від готівки, у Києві процес застопорився. Оплата виключно готівкою створює ризики ухилення від сплати податків, незручності для пасажирів і пільговиків та шкодить державним інтересам.

Формально приватні перевізники зобов’язані підключитися до міського електронного квитка (АСОП) після його запуску в промислову експлуатацію. Проте цей запуск неодноразово відкладали, а попереднє керівництво КМВА перенесло крайній термін на час після завершення воєнного стану.

Минулого року представник адміністратора АСОП повідомив, що головна перепона — відсутність затверджених технічних вимог від профільного міністерства. Нині такі вимоги затверджені:

• вимоги до інтероперабельності — з терміном впровадження до 5 років;
• вимоги до форми електронного квитка набудуть чинності з 1 січня 2026 року.

ГО «Пасажири Києва» закликає міську владу визначити крайній термін запуску АСОП до кінця 2025 року. Це змусить перевізників підключитися до електронного квитка до 1 квітня 2026 року або позбавить їх права працювати на маршрутах.

Чому це важливо знати

Впровадження безготівкової оплати в маршрутках підвищить прозорість перевезень, зменшить тіньовий обіг коштів і зробить поїздки зручнішими для пасажирів. Затягування цього процесу у столиці гальмує розвиток транспортної системи й створює нерівні умови для перевізників.