Прибутковий будинок на Великій Житомирській, 18 зведено у 1897–1898 роках за проєктом київського міського архітектора Олександра Кривошеєва — у розпал знаменитого «будівельного буму». На початку ХХ століття споруду надбудували четвертим поверхом. Саме тут у квартирі № 12 від 1919 до початку 1920-х років переховувався майбутній піонер теорії космічних польотів Юрій Кондратюк — під справжнім іменем Олександр Гнатович Шаргей. Будинок збережений і стоїть досі, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Двоповерховий цегляний будинок № 4/26 на розі Андріївського узвозу та вулиці Боричів Тік зведено в 1874 році під керівництвом київського архітектора Павла Спарро як приватну споруду для Івана Оглоблина. Саме тут від 1899 по 1919 рік жив визначний український історик і архівіст Олександр Оглоблин — майбутній президент Української вільної академії наук у США, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

П’ятиповерховий прибутковий будинок у стилі модерн на вулиці Алли Тарасової, 4 у Києві, зведений 1909 року в садибі І. Червоненкіса, було знесено у 2012 році після пожежі. Перед цим будівлю роками свідомо доводили до аварійного стану, аби звільнити ділянку під офісний центр. Про історію споруди нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Житловий будинок на вулиці Саксаганського, 112А, зведений у 1898–1900 роках, є пам’яткою архітектури (охоронний № 108) у стилі історизму з елементами неоренесансу. Фасад прикрашають жіночі обличчя й лев’ячі маски у замкових каменях вікон, рослинні орнаменти на підвіконнях, гротески на ризалітах та пілястри з орнаментом із монет, повідомляє «Реновація UA».

Будинок ігумені (корпус № 6) у Флорівському монастирі — одна з найкраще збережених цивільних споруд Києва першої половини XIX століття в стилі класицизму та пам’ятка архітектури національного значення, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Триповерховий будинок на Хрещатику, 19, зведений у 1870-х роках і реконструйований архітектором О. Шіле у 1874 році, а згодом оновлений архітектором В. Сичуговим для розміщення аптеки родини Зейделів, постраждав під час пожежі 1941 року і був остаточно розібраний після 1943 року. Сьогодні на його місці розташована пішохідна зона Майдану Незалежності. Про це нагадує повідомляє спільнота «Київ, якого немає».

Темно-бежевий цегляний будинок на вулиці Саксаганського, 96, між Галицькою площею та вулицею Скоропадського — одна з найбагатше оздоблених споруд цієї вулиці. Його звів архітектор Мартін Клуг, проте після завершення будівництва йому довелося віддати будинок банку — через борги він збанкрутував. Сьогодні споруда добре збереглася: тут працюють банк, адвокатська та страхова компанії, а після реставрації приблизно у 2008–2010 роках будівля отримала мансардний поверх, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Прибутковий будинок купця Семена Горенка за адресою Велика Житомирська, 24-Б — майже точна копія сусіднього будинку № 24, зведеного на червоній лінії вулиці. Корпус «Б» побудований у 1906–1907 роках і схований у глибині подвір’я, проте розмірами та оздобленням нічим не поступається «головному». Обидві споруди стоять досі — і це рідкісний приклад збереженої київської садиби рубежу XIX–XX століть у майже незміненому вигляді. повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ»