Шевченківська окружна прокуратура міста Києва подала до суду позов із вимогою зобов’язати власника будинку Антона Ржепецького на розі вулиць Володимирської та Софійської укласти охоронний договір на пам’ятку — як того вимагає законодавство у сфері охорони культурної спадщини, повідомляє Київська міська прокуратура. Суд відкрив провадження у справі.

Будинок Малиновських–Барських–Морозових на Фролівській, 4 на Подолі останнім часом називають «будинком Ткацького/Шевського цеху» часів магдебурзького права. Насправді жодного ремісничого цеху тут ніколи не було: споруда виросла з мурованих лавок, що пережили пожежу 1811 року, у 1912-му стала текстильною мануфактурою, а 1983-го отримала радянську надбудову. У 2025 році тут розпочали капітальний ремонт, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Триповерховий будинок на Прорізній, 22А у Києві зведено в другій половині XIX століття. Це один із рідкісних у київській забудові секційних будинків періоду раннього історизму, повідомляє «Реновація UA».

На вулиці Полярній, 6Б в Оболонському р-ні відновили газопостачання після більш ніж тижня перерви, повідомляє паблік «Життя Оболонь Київ».

Мешканці будинку на вулиці Полярній, 3 в Оболонському р-ні залишаються без електропостачання вже понад дві доби — вночі світло подали, але в електрощитовій сталася аварія й погоріли проводи, повідомляє спільнота «Життя Оболонь Київ» у фейсбуці.

На вулиці Оноре де Бальзака, 14 у Києві тривають відновлювальні роботи в житловому будинку, пошкодженому внаслідок ракетно-дронової атаки, повідомляє Макс Бахматов.

Будинок на розі Костянтинівської, 23/15 та Ярославської споруджено 1897 року на замовлення підприємця Г. Зівали за проєктом архітектора Костянтина Шимана; у будівництві також брав участь архітектор Стефан Рикачов. На початку 1990-х років капітальний ремонт знищив первісні інтер’єри та перекриття, а наріжну вежу відновили в спрощеному вигляді — і будинок стоїть досі, хоча й значно змінений. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».

Неоготичний цегляний будинок на Великій Житомирській, 34 Б у Києві звів архітектор Іван Моргулець у 1900–1901 роках на замовлення Романа Добжинського. Після націоналізації, пожеж і радянського занепаду до початку XXI століття від споруди лишилися лише дві фасадні стіни. Реконструйована у 2020–2023 роках будівля тепер слугує Посольством Японії в Україні, — повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».