Чому насправді просідає тунель між «Шевченка» і «Почайною»

Тоцький стверджує, що головні причини просідання тунелів — це прошарки ґрунту різної щільності, постійна зміна властивостей цих ґрунтів через коливання рівня ґрунтових вод (безпосередньо пов’язаного з рівнем води у Дніпрі), а також невдала конструкція тунелів для конкретних геологічних умов цієї ділянки. За його словами, подібну конструкцію у Києві застосовували і в інших місцях, де тунелі почуваються набагато краще.

Разом із динамічним навантаженням від руху поїздів постійно відбувається процес віброущільнення і віброповзучості у піску, пояснює дослідник. При цьому він зазначає, що динамічне навантаження — це єдине, що правильно вказав професор кафедри геоінженерії НТУ «КПІ» Геннадій Гайко, який також коментував ситуацію для Економічної правди. Решту офіційних пояснень Тоцький називає набором слів, мало пов’язаних з реальною ситуацією на цьому перегоні.

Наскільки критичний стан тунелю зараз

У відповідь на заяву КП «Київський метрополітен» про те, що тунель «перебуває в межах сезонних коливань і не зазнав змін», Тоцький висловлює скепсис. Він наполягає, що метрополітен має оприлюднити графік осідань конструкцій замість, як він каже, порожніх запевнень у контрольованості ситуації.

За словами дослідника, граничною датою стане день, коли склепіння на окремих ділянках перетне межі габариту рухомого складу. Якщо розтягнути проєктування, тендери та інші процедури ще на кілька років, це рано чи пізно станеться. Варто зазначити, що «плановий» ремонт передбачалося зробити ще майже 10 років тому — у 2020 році міська влада вже укладала договір з компанією «Метробуд» на суму 79,5 млн грн, але підрядник так і не почав працювати.

Чи можна відремонтувати без зупинки руху поїздів

Тоцький нагадує, що частково схожий ремонт на цій ділянці, але на іншій колії, вже проводили у 1982–1983 роках. Тоді зробили котлован над тунелем, зняли склепіння понад 30 метрів тунелю, підняли його і засипали все назад — і все це без перекриття руху поїздів.

За його даними, серед наявних протоколів знайшлася лише згадка про відмову метрополітену у щоденному вікні тривалістю 5 годин. Тоцький вважає, що використовували стандартне нічне вікно, можливо трохи збільшене. Швидкість руху ще до початку тих робіт зменшили до 40 км/год, зокрема і на сусідніх ділянках через зростання деформацій. Під час розкриття тунелю швидкість, найімовірніше, стала ще меншою.

Які відмінності поточного ремонту від попереднього

Водночас дослідник зазначає, що є принципові відмінності між ремонтом 1980-х років і тим, що планують зараз. Зокрема, немає нових чавунних тюбінгів, які відносно просто зібрати і скріпити, а нове склепіння, найімовірніше, буде із залізобетону. Це суттєво ускладнює процес робіт.

Кошторисна вартість ремонту зросла у 23 рази порівняно з початковим проєктом 2020 року — з 79,5 млн до 1,84 млрд грн Загальний термін робіт за оновленим проєктом становить до 23 місяців. Обстеження, проведене у 2024 році, виявило значно серйозніші пошкодження, ніж вважалося раніше: тріщини в тюбінгах, активне просочування ґрунтових вод, сколи ребер тюбінгів та відсутність окремих кріпильних елементів.

Що обіцяє КМДА щодо руху поїздів

КМДА обіцяє, що рух поїздів або не закриватимуть, або закриватимуть на короткі проміжки часу у вихідні дні. Розглядають два сценарії: перший — без змін у русі поїздів, з розкриттям котловану з поверхні; другий — із можливою тимчасовою зміною організації руху, зокрема зі збільшенням тривалості нічного вікна.

Перегінні тунелі на цій ділянці споруджували у 1978–1980 роках у складних гідрогеологічних умовах із водонасиченими ґрунтами та прошарками піску й суглинків. Як ми раніше писали, ця ситуація вже викликала занепокоєння щодо можливого транспортного колапсу для жителів Оболоні та Мінського масиву, які щодня користуються цією ділянкою для поїздок до центру міста.

Чому це важливо знати

Ремонт тунелю між «Тараса Шевченка» та «Почайна» безпосередньо впливає на сотні тисяч пасажирів, які щодня їздять з Оболоні до центру Києва. Це єдина лінія метро, яка обслуговує величезний Оболонський масив. Якщо ремонт затягнеться або вимагатиме закриття руху, місто може зіткнутися з транспортним колапсом, подібним до того, що стався після аварії на Деміївці у грудні 2023 року.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, ремонт тунелю між «Почайною» і «Шевченка» може тривати 23 місяці і становить ризик транспортного колапсу для жителів Оболоні. Також ми повідомляли, що Київське метро щотижня перевозить мільйони пасажирів, а проблеми з ескалаторами додатково ускладнюють роботу підземки. Крім того, у Києві продовжують будувати метро на Виноградар, через що деякі наземні маршрути змінили свою роботу.