Одесит у найжорсткішому фізтеху світу

Денис Штілєрман народився 1 січня 1974 року в Одесі. Коли йому виповнилося пів року, родина переїхала до Києва — спершу на Сирець, потім на Солом’янку. Батько займався турбінами в науковому інституті, мама будувала Самотлор — один із найбільших нафтопромислів СРСР у Сибіру.

Зрештою Денис Штілєрман потрапив до 79-ї школи — незвичайного місця навіть за київськими мірками. Будівля була дореволюційною єврейською школою, і на сходових прольотах досі можна було розгледіти зірки Давида, викладені в мозаїці. Радянська влада перепрофілювала заклад, але символи залишились — ніби забули прибрати. Саме тут був фізматклас.

У 1991 році, ще за Радянського Союзу, Денис Штілєрман вступив до Московського фізико-технічного інституту. Для тих, хто не знає: МФТІ — це такий собі MIT радянської епохи, тільки ще жорсткіший. Заснований Ландау та Капицею, розміщений у Довгопрудному — за іронією долі, найбандитськішому місті Підмосков’я — інститут навантажував студентів шістьма парами щодня, шість днів на тиждень. Більшість нобелівських лауреатів із фізики з СРСР або там вчились, або викладали.

«Ти приїжджаєш і вважаєш себе найрозумнішим. Але там 60 таких самих найрозумніших з усього Союзу. І середовище змушує тебе дуже швидко рухатися — тому що, стоячи на місці, одразу опиняєшся позаду», — пояснює Денис Штілєрман.

МФТІ Денис Штілєрман закінчив з червоним дипломом. Спеціальність — фізик-теоретик, спеціалізація — космологія, походження Всесвіту. Двоє його однокурсників зрештою потрапили в лабораторії Лос-Аламоса. Із 60 людей на пострадянських теренах залишилися двоє — решта розбрелися по університетах Європи та США.

З того самого фізматкласу — Єгор Скалига, директор Fire Point. Ще двоє однокласників також працюють у компанії — один займається кібербезпекою, другий «важливими справами». Дружба зі шкільної лави виявилася міцнішою за більшість бізнес-партнерств.

Прихована фамілія: антисемітизм, який переслідував родину

Штілєрман — не те прізвище, з яким Денис Штілєрман прожив більшу частину життя. Батько колись змінив єврейське «Штілєрман» на «Данилов» — щоб вступити до Московського інженерно-фізичного інституту. Вступив, але обман розкрився, його відрахували. Батько поїхав до Одеси, познайомився з мамою.

«Дідусь, незважаючи на те що був ветераном, спеціально виїхав подалі від міста, щоб не потрапити під антиєврейську кампанію 1949 року. Людей тоді саджали», — розповідає Денис Штілєрман.

Коли він вивчав власне генеалогічне дерево і дізнався цю історію, повернув справжнє прізвище. «Який сенс ходити з чужим?»

Москва: ігри, мільйони і несподіваний клієнт — Міноборони РФ

Після МФТІ Денис Штілєрман жив у Москві та Києві паралельно. Займався всім: від великих програмних продуктів до інвестиційних компаній. Одним із проєктів стала онлайн-гра Starquake — де разом із однокурсниками придумав нетривіальну монетизацію: вихід із онлайну в реальний світ.

Щоб прорекламувати гру, замовили книгу у Сергія Лук’яненка — автора «Нічного дозору». За 250 тисяч євро він написав «Конкурентів». Але найцікавіше — згадування нікнейму гравця в книзі коштувало 200 тисяч доларів. Люди платили.

У 2007 році Денис Штілєрман отримав пропозицію від Міноборони Росії: розробити концепцію автоматизованої системи управління збройними силами. Він розробив. Написав повний документ.

«Слава богу, що вони її не впровадили», — каже зараз із легкою усмішкою. І пояснює: якби ця система запрацювала, сценарій війни міг бути зовсім іншим.

Коли у серпні 2008 року почалася Грузинська війна, Денис Штілєрман пішов із державних контрактів. Але бізнес у Росії залишив. Друг умовляв: продай за 25% ціни й забудь. Він не послухав. Це рішення дорого обійшлося.

Майдан, заморожене громадянство і 23 мільйони доларів хабара, які ніхто не отримав

У 2014 році Денис Штілєрман активно допомагав Майдану: купував польові госпіталі, фінансував медицину. Потім його позбавили російського громадянства — за скаргою колишньої дружини.

Генерал ФСБ Ткачов розпочав вимагати хабара за зняття арештів із власності. Сума — 23 мільйони доларів. Слідчий, який вів справу, той самий, що свого часу «садив» Ходорковського, відкрито вимагав по 55 тисяч доларів за кожну ділянку. Коли слідчого записали і здали у службу безпеки, відповів спокійно: «Мене чіпати не будуть. Я Ходорковського садив».

Денис Штілєрман їх послав. Наступного дня після того, як він привіз дітей із новорічних канікул, — його заарештували.

Шість місяців у «Матроській тиші»: юридичний тиск як зброя

Ізолятор ФСБ «Матроська тиша» — одна з найвідоміших тюрем Москви. Шість місяців Денис Штілєрман провів там. Він не здавався — влаштував масований юридичний тиск: писав нескінченні скарги, ходив у суди, засипав систему документами.

«Слідчий попросив: чи можна, будь ласка, більше скарг не писати, щоб він нікуди не ходив. Справу закриє — і все».

Через 11 місяців після відкриття справу закрили. Спочатку — домашній арешт, потім — виїзд. Але не офіційний: Денис Штілєрман перетинав кордон нелегально через Білорусь, за старим паспортом зі старим прізвищем. Просто щоб побачити дітей — яких не відпускали.

«Якби я був у ФСБ і знав, хто ви є — вас би завербували одразу», — каже йому Гордон. Денис Штілєрман відповідає, що прямих підходів не було. Але з огляду на те, що він знав про стан російської армії — очевидно, не дуже й старалися.

Найстрашніший момент у житті: публікація в «Kyiv Independent» і діти в Росії

Двоє дітей Дениса Штілєрмана залишалися на території Росії — із колишньою дружиною, яка не хотіла виїжджати. Операція з їхнього вивезення тривала два з половиною роки і задіяла десятки людей.

Але найнебезпечнішим моментом стала публікація в «Kyiv Independent», де вперше згадали прізвище Дениса Штілєрмана.

«Я там просто мало не помер. Діти вилітали у відпустку через 28 годин. Мені здавалося, що ФСБ одразу встановить моє перше прізвище, знайде родичів — дві хвилини роботи. Але вони обернулися через три тижні. Вони іноді бувають ідіотами», — каже він.

Зрештою дітям просто пояснили ситуацію: вся інформація вже відкрита, якщо повернетесь — будете заручниками. Показали школу, будинок. Вони залишились. Тепер у безпеці — «сподіваюся», додає Денис Штілєрман.

24 лютого 2022 року

Увечері 23 лютого в Дениса Штілєрмана проходила конференція з судової реформи. О четвертій ранку щось почалося. Він подивився, дізнався де діти, зробив деякі приготування і ліг спати.

«Я знав стан російської армії і не думав, що вони такі ідіоти».

Другого дня прокинувся, написав заповіт, передав гроші близькому другові. Потім поїхав заправляти артилеристів, возити їх на бойові позиції. Єгор Скалига відкрив польову кухню — годувати військових.

Про страх: «Якби вони зайшли в Київ — нас би не пощадили. Мама відмовилася евакуюватися. Сказала: буду відстрілюватися. Довелося зробити так, щоб їй не довелося».

«Фламінго»: помаранчева фарба скінчилася — поклали рожеву

Fire Point починалась із задуму переробити старі «Стрижі» (радянські безпілотники Ту-141). Денис Штілєрман сказав — занадто складно, потрібні висококваліфіковані робітники.

«Максимально автоматизувати все. Звести людську працю до мінімуму», — наголошує Денис Штілєрман.

Нова конструкція будувалась із нуля на принципах масового виробництва. Назву «Фламінго» дав сам Денис Штілєрман — і ось як це сталося.

Під час тренувань ракети запускали над водою. Щоб водолазам було простіше знаходити самописці (на випадок, якщо телеметрія відмовить), носові обтічники фарбували в яскраво-помаранчевий колір. Одного дня в підрядника скінчилась помаранчева фарба. Пофарбував у рожевий.

«Ми побачили — я кажу: фламінго. Потім прижилось».

Що таке «Фламінго»: турбореактивний літак за 15 метрів від землі

FP-5 «Фламінго» — крилата ракета. По суті — звичайний турбореактивний літак, який летить на дуже низькій висоті. Мінімальна задокументована висота польоту — 15 метрів над землею. Рельєф вона відстежує самостійно — але для цього потрібні точні карти висот.

Технічні характеристики:

• Дальність: до 3000 кілометрів
• Бойова частина: 1150 кілограмів
• Крейсерська швидкість: 720 км/год
• Максимальна швидкість: 950 км/год
• Вартість: близько 600 тисяч доларів з прискорювачем

Американський Tomahawk вважається золотим стандартом крилатих ракет. «Фламінго» летить значно далі і несе значно більше.

Що вже вразила «Фламінго» з того, що є у відкритому доступі:

• Воткінський завод (виробництво «Іскандерів»),
• Капустін Яр, де зберігалися частини «Орєшника»,
• склади боєприпасів у районі Торопця.

«Відіслали туди. Прийняли радісно, феєрверк був».

Точність — принципове питання. Денис Штілєрман пояснює геометрично: «Фламінго» заходить у ціль під дуже пологим кутом, щоб уникнути ППО. Помилка у метр дає 12 метрів у цілі. Але якщо ціль вказана точно — влучає ювелірно. Саме так і сталося у Воткінську.

Балістика FP-7 і FP-9: клон С-300 із вуглепластику

Балістичні ракети Fire Point виникли майже випадково. Компанія мала зробити корпус для партнерського проєкту — клону ракети С-300. Зробили один відсік, потім інший, потім двигуни, потім польотний контролер.

«Зрозуміли, що у нас є балістична ракета. Запустили. Все».

FP-7 — перша балістична ракета компанії. До 300 кілометрів дальності, бойова частина до 250 кілограмів. Зовні — схожа на радянську С-300, але 90% деталей зовсім нові. Власні двигуни, власні приводи, власна електроніка. Іноземна — лише одна деталь.

Матеріал корпусу — вуглепластик. Він легший за метал і менш помітний для радарів. Швидкість входу в ціль — понад 1200 метрів на секунду. Більшість систем протиповітряної оборони дуже складно перехоплювати такі цілі — у них просто немає досвіду роботи з такою балістикою.

«Вони колись навчаться перехоплювати. Але це буде колись. А перші мають зайти прямо як діти до школи».

FP-9 — наступна. Дальність 850 кілометрів, бойова частина до 800 кілограмів. На момент запису інтерв’ю все готово, крім двигуна.

Ціна FP-7: близько 500 тисяч доларів. Це приблизно вдвічі менше, ніж «Іскандер» для самої Росії, і вчетверо менше його експортної ціни. Денис Штілєрман каже коротко:

«У сім разів дешевше від найближчого конкурентного аналога».

Чому Москва — мета, а не Бєлгород

«Росія — моноцентрична країна. Що відбувається в Бєлгороді — ніяк не впливає на настрій Росії. Що відбувається в Калузі, Рязані, Тулі — їм усе одно».

Денис Штілєрман чітко формулює: вражати треба те, що важко відновити. Колони крекінгу на нафтопереробних заводах — без доступу до західних грошей і технологій не відновиш. Заводи зі складним обладнанням — теж.

Лубянку? «Стерти з лиця землі просто».

Чи можна масованим ударом 20–30 балістичних ракет по Москві її реально вразити? — запитує Гордон.

«Я не знаю. Думаю, мінімум чверть дійде. Але, може, жодної не перехоплять — подивіться, у якому стані їхня протиповітряна оборона. Вони ніколи не перехоплювали балістику. Їм немає на чому навчитись».

Кримський міст? Тут Денис Штілєрман стриманіший: знести пролет «Фламінго» може, але опори — залізобетонні труби діаметром 1,2 метра, їх дев’ять.

«Думаю, тільки ядерний вибух реально пошкодить такий міст». Але пролет можна виносити щотижня. «Хай спробують щотижня міняти».

«Орєшник» — для переляку. Ядерна зброя — теорія ігор

Є питання, яке лякає весь Захід: а раптом Путін вдарить ядерною?

Денис Штілєрман відповідає як фізик-теоретик: це елементарна теорія ігор, яку вивчають на другому курсі будь-якого економічного вузу.

«Якщо у тебе є ескалаційна драбина і противник знає, що ти відступиш, коли він дістане ядерну ракету — ти вже програв. Ти з цим противником взагалі не можеш воювати. Потрібно перестати це брати до уваги. Якщо ми думатимемо про це — ми вже програли».

«Орєшник»? «Це обрізана міжконтинентальна балістична ракета — прибрали одну ступінь. Такі ракети середньої дальності призначені виключно для ядерних боєголовок. Звичайна бойова частина на них просто не потрібна. Вдарили болванкою по сараю на Південмаші — це чисто для переляку».

Щодо загального стану ядерного потенціалу РФ: «Думаю, ядерний потенціал у них є. Але вони його ніколи не застосують. Це моє глибоке переконання».

Захід тримає Україну за руки — і ось чому

Денис Штілєрман не ухиляється від жорстких оцінок щодо партнерів.

Ключова метафора:

«Ця крапельна допомога, яку нам дають — це все одно що лікувати бактерію маленькими дозами різних антибіотиків. В кінці отримуєш супербактерію, резистентну до всіх антибіотиків».

Кожна маленька порція HIMARS, Patriot, потім ракет Tomahawk дає Росії час навчитися їх обходити. Натомість якби на початку харківського контрнаступу 2022 року Захід не зупинив постачання — «вони б бігли, вже був би кордон 1991 року».

Будапештський меморандум: у 1994 році Україна, Білорусь і Казахстан здали ядерну зброю в обмін на гарантії безпеки.

«Ви забрали зброю України, Білорусі та Казахстану. Знищіть її. Ні — вони віддали її Росії. Ви що, навіжені?»

«Ми воюємо із зав’язаними руками за спиною. На кожен постріл HIMARS отримуємо якийсь ключ від американців, на кожен чих — отримуємо дозвіл. Це якийсь жах».

Саме тому кожна ракета Fire Point будується без прихованого механізму дистанційного відключення. Відкритий програмний код — будь-яка країна-покупець може перевірити і переконатися: ніхто ззовні цю зброю не вимкне.

«Ми не просто продаємо безпеку — ми постачаємо незалежність».

Технологічні прориви, яких не чекав «Рейнметал»

Голова німецького концерну «Рейнметал» Армін Паппергер назвав Fire Point та інших українських виробників дронів «домогосподарками з принтером». Денис Штілєрман знизав плечима — і перелічив, що реально зробила компанія.

• По-перше, нічна навігація за картою на дешевих камерах — система, що дозволяє летіти в умовах повного придушення супутникового сигналу. «Наскільки я знаю — вперше у світі».
• По-друге, антени з захищеним супутниковим зв’язком — два українські виробники роблять найкращі такі антени у світі. «Жодні рішення від Raytheon чи інших просто поруч не стояли».
• По-третє, дрони-перехоплювачі та безекіпажні катери — все розроблено в Україні.

«Україна зараз — це вершина військових технологій. Ми — топ».

Науково-дослідний підрозділ із заливки твердопаливних двигунів у Fire Point вдвічі більший за підрозділи найбільших європейських виробників.

«Тому що у нас є потреба. Інакше нас знищать».

Щодо «Рейнметалу»: невдовзі після скандальних слів прес-служба концерну публічно вибачилася та заявила, що «рада допомагати Україні всім, чим може». Денис Штілєрман лише усміхнувся.

Більше 50 локацій і завод у Данії

Fire Point має понад 50 виробничих локацій по всій Україні. Жоден верстат не купується в одному примірнику. Жоден не розміщений в одному приміщенні.

«Був неприємний приліт по цеху, де ми виробляли досить складне обладнання. Наступного дня люди вийшли і в іншому цеху, який був готовий, почали виробляти».

Паралельно компанія будує завод у Данії — за власні кошти, без кредитів і державних субсидій. Завод для виробництва твердопаливних двигунів.

Найстарший співробітник компанії — 93 роки. Інженер із Південмашу. «Вже, мабуть, 94. Але світла голова. Людина займається інтелектуальною діяльністю весь час».

Майк Помпео як гарантія довіри. НАБУ і відсутність кримінальної справи

Колишній держсекретар США і ексдиректор ЦРУ Майк Помпео входить до консультативної ради Fire Point. Денис Штілєрман пояснює, навіщо:

«Він про нас усе знає — ретельна перевірка тривала 9 місяців. Якщо він поставив своє ім’я поруч з нашим — з нами можна спокійно спілкуватися. Це значно полегшує проходження перевірки відповідності нормам в інших оборонних компаніях».

Щодо перевірки НАБУ:

«Є офіційна відповідь НАБУ — кримінальної справи проти Fire Point немає. Справу відкрито проти колишніх чиновників ДЗСІ та Міноборони. Компанію перевіряють щодо можливого завищення цін — разом із п’ятьма іншими великими підрядниками».

«Ми використовуємо гроші платників податків. Це природно — нас мають перевіряти».

97,5% акцій компанії — у Дениса Штілєрмана. 2,5% — у Єгора Скалиги.

«Фрея» — паноєвропейський щит від балістики

Найамбітніший проєкт Fire Point має жіноче ім’я — Freya (Фрея), богиня любові та війни зі скандинавської міфології.

Мета: до 2027 року провести перше реальне перехоплення балістичної ракети. Не американськими силами, не з дозволу третіх країн — консорціумом незалежних європейських компаній.

Механізм: Fire Point запрошує партнерів тренувати їхні радари на власних балістичних запусках.

«Ви повинні знати чітку траєкторію, по якій полетить балістика. На прильотах «Іскандера» радари не навчити. А коли є чітка траєкторія — можна тренувати всю систему».

Взамін — одна умова: відкрити програмний код і довести, що немає механізму дистанційного відключення. «І, як не дивно, величезна кількість таких компаній погодилась».

«Ми не стали Росією — і не станемо»

На питання, чим займеться після війни, Денис Штілєрман ненадовго замислюється:

«Наше завдання — не стати Росією після війни. Залишитися генератором сенсу для всього світу. Продовжувати бути такою ж крутою країною, якою ми виявилися».

Справедливий кінець війни, на його думку: «Розпад Російської імперії. 300%. Жодних кордонів 1991 року — просто розпад».

Денис Штілєрман не вважає себе «історичною особистістю». Каже, що не має на це часу. Щодня відбувається надто багато подій, щоб думати про власне місце в підручниках.

Але про ядерну фізику, походження Всесвіту і те, як усе влаштоване — думає.

«Будь-яка якісно освічена людина — віруюча. Коли ти розумієш, як влаштований Всесвіт — дуже важко припустити, що все це просто так сталося».

Чому це важливо знати

Денис Штілєрман — не типовий оборонний підрядник. Він фізик, який почав будувати ракети як хобі, сидів у в’язниці ФСБ і тепер керує компанією, що змінює логіку цієї війни. Fire Point показала: власна зброя без механізму дистанційного відключення — реальність, і вона в рази дешевша від того, що пропонує Захід. Якщо Україна отримає достатньо ресурсів, щоб масштабувати виробництво, ця арифметика — на користь перемоги.

Як ми раніше писали, Fire Point оцінює ракету FP-5 «Фламінго» у $500 тис. і вважає головною ціллю Москву, а не прикордонні міста. Також ми розповідали про підготовку ракети FP-9 для ударів вглиб Росії.