Як працювала схема незаконної забудови

Слідство встановило, що ініціаторкою схеми була колишня директорка товариства з обмеженою відповідальністю. Вона залучила до реалізації плану екскерівника державного автотранспортного підприємства НАН України.

Саме цей посадовець уклав договір, який фактично передбачав будівництво житлових об’єктів, попри те, що цільове призначення ділянки цього не дозволяло. Таким чином, відбулося використання державної землі не за призначенням.

Згодом до схеми долучили ще одного — чинного посадовця НАН України. Він забезпечив внесення змін до державних реєстрів, що дозволило продовжити забудову без перешкод.

Які збитки завдано державі

За результатами судової експертизи, дії підозрюваних призвели до збитків державі на суму понад 2,3 млн гривень. Саме ця сума фігурує у матеріалах справи як підтверджена шкода.

Правоохоронці кваліфікували дії фігурантів за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.

Які рішення вже ухвалюють слідчі

Наразі до суду подано клопотання про обрання запобіжних заходів для всіх трьох підозрюваних. Також ініційовано арешт земельної ділянки, щоб унеможливити подальші будівельні роботи.

Окремо прокуратура просить відсторонити одного з підозрюваних від посади на час розслідування. Це стандартна практика у справах, де йдеться про можливий вплив на документи або свідків.

У прокуратурі наголошують, що відповідно до Конституції України, всі особи вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

Чому це важливо знати

Справи щодо незаконної зміни цільового призначення землі напряму впливають на розвиток міста та використання державних ресурсів. Подібні схеми можуть призводити до хаотичної забудови та втрати контролю над міськими територіями. Для киян це означає ризик появи нових житлових об’єктів без належної інфраструктури та порушення балансу міського планування.