Що зводять біля пам’ятного знаку «Дорога смерті»

На будівельному майданчику формально зазначено «будівництво торговельного комплексу», однак характерні виносні конструкції та кольорова гама фасаду вказують на належність об’єкта до мережі McDonald’s. Заклад зводять на ділянці, що розташована позаду скульптурної композиції «Дорога смерті» — монументу, який є символом початку трагедії Бабиного Яру.

Скульптурну композицію «Дорога смерті» було встановлено у 2011 році до 70-х роковин масових розстрілів у Бабиному Яру. Автор монументу — київський скульптор Костянтин Скритуцький. Композиція зображує відбитки сотень людських стоп на бетонній основі — це символічний шлях безвинних людей, яких 29 вересня 1941 року нацистські окупанти конвоювали на розстріл.

Чому будівництво викликає суперечки

У 2025 році проєкт закладу громадського харчування позаду пам’ятного знаку було представлено на Консультативній раді Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Профільний пам’яткоохоронний орган відхилив проєкт. Фахівці розкритикували етичну складову такого будівництва: на місці майбутнього закладу розташовувалася німецька застава, де людей примусово роздягали та забирали особисті речі перед відправленням на розстріл.

Проти будівництва також виступала директор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова. Незважаючи на це, Департамент містобудування КМДА надав дозвіл на зведення об’єкта, і будівельні роботи розпочалися.

Хто стоїть за проєктом

Автором архітектурного проєкту виступив Микола Віхарєв — київський архітектор, відомий низкою суперечливих проєктів у столиці. Серед них — проєкт знесення будівлі Поліцейської дільниці 1902 року, реконструкція дерев’яної історичної садиби на Осокорках у 24-поверховий житловий комплекс, а також розбирання Торгового дому на Подолі.

Зі свого боку, компанія McDonald’s раніше підтверджувала плани будівництва ресторану на цій локації, обґрунтовуючи вибір місця розташуванням в активній частині міста — поряд з університетами, гуртожитками, супермаркетами та інноваційним парком UNIT.City. У компанії стверджували, що ділянка, відведена під будівництво, не зачіпає безпосередньо пам’ятний знак.

Які кроки вживають зараз

Будівельні роботи на ділянці вже тривають, про що свідчать фотографії з місця. За наявною інформацією, забудовник має всю необхідну дозвільну документацію від Департаменту містобудування КМДА. Водночас залишається відкритим питання, чому рішення було прийнято попри негативний висновок Департаменту охорони культурної спадщини.

В Україні містобудівні умови та обмеження надає Департамент містобудування та архітектури, тоді як питання охорони культурної спадщини перебувають у компетенції окремого підрозділу КМДА. Відсутність обов’язкового узгодження між цими структурами створює ситуацію, коли негативний висновок пам’яткоохоронців не є юридичною перешкодою для отримання дозволу на будівництво.

Ситуація ставить під сумнів ефективність механізмів захисту меморіальних територій у Києві. Консультативна рада профільного департаменту відхилила проєкт, але це не стало перешкодою для початку будівельних робіт.

Чому будівництво біля Бабиного Яру обурює громадськість

Бабин Яр — одне з найбільших місць масового знищення людей під час Другої світової війни. 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут понад 33 тисячі євреїв Києва. Загалом за період окупації у Бабиному Яру було знищено понад 100 тисяч осіб різних національностей.

Будівництво комерційного об’єкта в безпосередній близькості до місця, яке є частиною цієї трагічної історії, порушує питання меморіальної політики міста. У вересні 2025 року Київ вшановував 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру — з участю міжнародних партнерів та за організації Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Територія навколо Бабиного Яру й досі залишається предметом дискусій між забудовниками, громадськістю та пам’яткоохоронцями. Кожен новий комерційний проєкт у цій зоні загострює питання: наскільки місто готове захищати місця пам’яті від комерціалізації.

Раніше ми писали

У вересні 2025 року ми повідомляли про програму заходів до 84-ї річниці трагедії Бабиного Яру, яку організував Національний історико-меморіальний заповідник. Також ми писали про будинок Анатолія Кузнецова на Куренівці — автора документального роману «Бабин Яр». Крім того, ми досліджували знакові будівлі Києва XXI століття та проблему безсистемної забудови столиці.