За що вимагав 5200 доларів

За матеріалами слідства, 43-річний мешканець Вінниччини запропонував військовозобов’язаному за грошову винагороду вплинути на посадових осіб одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) у Києві. Мета — визнання чоловіка непридатним до військової служби та повне зняття його з військового обліку.

Як завдаток обвинувачений попросив перерахувати на банківську картку 1700 доларів США. Фактично він отримав еквівалент цієї суми — 70 800 гривень. Решту коштів у розмірі 3500 доларів США підозрюваний отримав через посередника, після чого його було затримано правоохоронцями.

У січні 2026 року чоловікові повідомили про підозру. Наразі досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до суду.

Як працюють схеми ухилення від мобілізації

Корупційні схеми, пов’язані з мобілізацією, залишаються однією з найгостріших проблем воєнного часу. Попит на незаконне ухилення від військової служби створює ґрунт для посередників, які обіцяють за гроші «вирішити питання» з ТЦК. Такі особи нерідко не мають реального впливу на посадовців, а просто використовують відчай та страх людей задля власного збагачення.

Зловживання впливом — окремий вид корупційного злочину, який відрізняється від класичного хабарництва. У цьому випадку гроші отримує не сама посадова особа, а стороння людина, яка лише обіцяє вплинути на рішення чиновника. Фактично це торгівля реальним або уявним впливом на представників державної влади. Навіть якщо посередник не має жодних зв’язків у ТЦК, сам факт отримання коштів за обіцянку впливу є достатнім для кримінальної відповідальності.

Подібні схеми набули поширення з початком повномасштабного вторгнення, коли мобілізація стала масовою. Шахраї та посередники пропонують «послуги» від підроблених медичних висновків до обіцянок домовитися з конкретними посадовцями ТЦК. Ціни коливаються від кількох тисяч до десятків тисяч доларів залежно від «гарантій», які обіцяє посередник.

Хто розслідував справу

Досудове розслідування проводив слідчий відділ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. Оперативний супровід забезпечував Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (ДВБ НП). Процесуальне керівництво — за прокурорами Деснянської окружної прокуратури Києва, які й скерували обвинувальний акт до суду.

Дії обвинуваченого кваліфікували за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди. Обтяжуючою обставиною є саме вимагання — тобто створення умов, за яких потерпілий змушений погодитися на передачу грошей.

Що загрожує обвинуваченому

Санкція частини 3 статті 369-2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із обов’язковою конфіскацією майна. Це одна з найсуворіших санкцій у розділі про службові злочини, що свідчить про серйозність, з якою законодавець ставиться до зловживання впливом, поєднаного з вимаганням.

Остаточне рішення щодо міри покарання ухвалюватиме суд з урахуванням усіх обставин справи. Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Чим загрожує участь у корупційних схемах

Схеми з «відмазками» від мобілізації завдають подвійної шкоди. По-перше, вони підривають довіру до системи мобілізації та рівність перед законом — одні громадяни виконують свій обов’язок, тоді як інші намагаються відкупитися. По-друге, постраждалими стають і самі «клієнти» таких посередників: навіть якщо гроші сплачено, жодних гарантій результату немає, а людина ризикує стати фігурантом кримінальної справи вже як надавач неправомірної вигоди.

Правоохоронці систематично виявляють подібні корупційні схеми по всій Україні. Кожна така справа, скерована до суду, — це сигнал для тих, хто розглядає варіант незаконного ухилення: ризик кримінальної відповідальності є реальним як для посередників, так і для їхніх замовників. Співпраця з такими «вирішувачами» може обернутися не лише втратою грошей, а й обвинувальним вироком.

Раніше ми писали

Раніше ми писали про шахраїв, які виманили 600 тис. грн за неіснуючі дрони — ще один приклад того, як зловмисники використовують воєнний час для наживи. Також ми повідомляли про розосередження ТЦК на ДВРЗ через безпекові ризики. Крім того, ми писали про затримання директора КНП Києва за вимагання 1,2 млн грн хабара.