Як працювала схема

Обвинувачений запропонував жінці організувати виїзд її знайомого за кордон в обхід офіційних пунктів пропуску — за 20 тисяч євро. Він пояснював, що, будучи родом із Чернівецької області, може розраховувати на допомогу земляків, які мешкають поблизу кордону з Румунією.

За задумом організатора, клієнт мав або самостійно дістатися до Чернівців, або скористатися доставкою з Києва. Далі план передбачав переодягнення у форму прикордонника чи поліцейського — і пішохідний перехід кордону поза офіційними пропускними пунктами.

Затримали обвинуваченого в момент отримання обумовленої суми — у порядку статті 208 КПК України. Його дії кваліфіковано за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

Чому це відбувається

Тіньовий ринок «виїзду» для військовозобов’язаних продовжує існувати, попри систематичні викриття. Попит залишається стабільним, а організатори схем постійно шукають нові легенди: спортивні команди, медичні документи, регіональні зв’язки. Ціна «послуг» тримається в діапазоні від 10 до 20 тисяч доларів або євро — що свідчить про платоспроможний попит серед клієнтів.

Деталі цієї конкретної схеми особливо промовисті: маскування під прикордонника чи поліцейського — це не просто незаконний перетин кордону, а фактично підроблення посадової особи, що є самостійним складом злочину й суттєво обтяжує становище обох сторін. Регіональне коріння обвинуваченого — типовий аргумент для залучення довіри: «я знаю місцевість, маю своїх людей».

Прикордонний напрямок Чернівецької області залишається одним із тих, де фіксуються спроби нелегального перетину: складний рельєф та наявність неофіційних стежок поблизу кордону роблять регіон привабливим для організаторів подібних схем.

Хто відповідає

Процесуальне керівництво у справі здійснює Деснянська окружна прокуратура міста Києва. За частиною 3 статті 332 КК України обвинуваченому загрожує до дев’яти років позбавлення волі. Як ми раніше писали, ця ж стаття застосовується до організаторів різних схем незаконного переправлення — незалежно від методу та «легенди» прикриття.

Важливо пам’ятати: кримінальна відповідальність загрожує не лише організаторам, а й клієнтам таких схем — за спробу незаконного перетину кордону.

Що роблять зараз

Направлення обвинувального акту до суду означає, що досудове розслідування завершене і прокуратура вважає зібрані докази достатніми для розгляду справи в судовому порядку. Деталі щодо запобіжного заходу в офіційному повідомленні не уточнювалися.

Правоохоронці системно відпрацьовують подібні схеми. У лютому 2026 року київська поліція викрила організатора схеми з «футболістами» — він пропонував за 10 тисяч доларів оформити фіктивне перебування у складі спортивної команди як підставу для «законного» виїзду через офіційний пункт пропуску.

Чому це важливо знати

Справа лікаря-ортопеда ілюструє одразу кілька тривожних тенденцій. По-перше, організаторами нелегальних схем стають люди з цілком легальними професіями та респектабельним соціальним профілем — лікар є символом довіри, і саме це полегшувало пошук клієнтів. По-друге, «регіональний фактор» — зв’язки біля кордону, знання місцевості — залишається одним із головних маркетингових аргументів для таких посередників.

Для тих, хто розглядає подібні «послуги», ризик є подвійним. Окрім реального кримінального переслідування, існує висока ймовірність банального шахрайства: організатор отримує гроші й зникає, тоді як клієнт залишається і без коштів, і з відкритою кримінальною справою. Жодна з таких схем не гарантує ані безпеки, ані результату.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року ми розповідали про схему з «футболістами»: київська поліція затримала 26-річного організатора, який за 10 тисяч доларів пропонував вивезти військовозобов’язаних за кордон під виглядом членів спортивної команди. Організатор обіцяв оформити фіктивне «членство в клубі» — як підставу для перетину кордону через офіційний пункт пропуску. Обидві справи об’єднує одне: обвинувачення за частиною 3 статті 332 КК України та ціна «послуг» у десятки тисяч доларів або євро.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.