Які природні зони Києва отримають захист через суд

Прокуратура звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовами про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради. Ідеться про невиконання вимог Указу Президента України 1994 року: попри те, що перелік природних територій, зарезервованих під заповідання, існував понад три десятиліття, Київрада так і не розглянула питання про надання їм охоронного статусу.

Суд уже відкрив провадження у п’яти справах: щодо озера Вирлиця (120 га), урочища Чорторий (20 га), Наводницького парку (14,68 га), Труханового острова (452,6 га) та Парку ім. Кіото (10,83 га). Окремим позовом прокуратура також домагається заповідання лісопаркової зони «Нивка» разом з однойменною річкою та каскадом ставків — загальна площа цього масиву становить 497,5 га. Сукупно мова йде про збереження понад тисячі гектарів зелених зон у межах міста.

Чому Київрада 32 роки не виконувала указ президента

Перелік природних об’єктів, зарезервованих під заповідання, був затверджений ще 1994 року — як пряма вимога президентського указу. Проте Київрада ніколи не переводила ці землі у статус об’єктів природно-заповідного фонду. За відсутності такого статусу ці ділянки юридично не мають охоронного режиму: вони залишаються вразливими до забудови, господарського освоєння та інших форм антропогенного втручання.

Тиск на природні зони посилюється з огляду на хронічну нестачу вільних ділянок у Києві та постійний попит з боку забудовників. Без офіційного заповідного статусу навіть великі масиви, як-от Труханів острів чи «Нивка», можуть поступово втрачати своє природне значення. Саме тому прокуратура характеризує бездіяльність Київради як таку, що «створює реальну загрозу» для збереження цих зон.

Хто зобов’язаний надати охоронний статус природним зонам

Відповідальність за надання статусу природно-заповідного фонду покладена безпосередньо на Київську міську раду — як орган, уповноважений ухвалювати рішення з питань землекористування та охорони природи в межах міста. Прокуратура через суд домагається, щоб депутати не просто визнали проблему, а розглянули відповідне питання по суті та ухвалили рішення у встановлений строк.

Який судовий прецедент уже склався у Києві

Паралельно з новими позовами у суді з 2024 року вже розглядається справа щодо острова Долобецький площею 149,5 га — ще одного об’єкта з переліку 1994 року, що досі не має охоронного статусу.

В аналогічній справі щодо «Крістерової гірки» площею 17,5 га суд уже ухвалив рішення на користь прокуратури та зобов’язав Київраду розглянути питання заповідання. Як ми раніше писали, рішення набрало чинності восени 2025 року. Однак міська рада оскаржила його в апеляційній інстанції — і справа досі не вирішена остаточно. Цей прецедент свідчить, що навіть після судових перемог прокуратурі доводиться долати додатковий опір.

Що станеться з Трухановим та Вирлицею без заповідання

Труханів острів, озеро Вирлиця, Наводницький парк та інші об’єкти з переліку прокуратури — це не просто місця для відпочинку киян. Це складові природного каркасу міста, що виконують функції регулювання мікроклімату, поглинання забруднень і підтримки біорізноманіття. Їхня деградація або забудова матимуть незворотні наслідки для екологічного стану столиці та якості життя мешканців.

Ситуація демонструє і ширшу проблему міського врядування: формально зарезервовані ще три десятиліття тому землі залишаються без реального захисту. Прецедент із «Крістеровою гіркою» показує, що Київрада готова роками затягувати навіть юридично обов’язкові рішення. Позиція прокуратури — примусити раду виконати вимоги закону через суд — залишається єдиним ефективним механізмом у цій ситуації. Судові провадження тривають, і їх результат визначить долю найцінніших зелених масивів столиці.

Раніше ми писали

Як ми повідомляли, кошти на облаштування водоохоронних зон на київських пляжах, зокрема на Трухановому острові, були привласнені через фіктивні акти виконаних робіт. Також Верховний суд повернув киянам доступ до ділянки набережної Дніпра, яку незаконно приватизували поблизу житлового комплексу.