Що відомо про проєкт

Антологію готують спільно Фундація Пилипа Орлика, Дансько-Українське товариство (Dansk-Ukrainsk Selskab) та організація «Допоможи Українським Дітям» (Данія). Збірка охопить 13 обраних творів «Кобзаря», упорядкованих тематично — від ліричних поезій про дім, людяність і природу до фундаментальних текстів про свободу, історичну пам’ять і людську гідність.

До проєктної команди входять літературний редактор Карстен Гаммер — професор University College Copenhagen та почесний професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, перекладачка Ксенія Фрост-Фітісова, продюсерка Леся Ігнатик-Еріксен, а також данська поетеса Марта Еліас, яка працює над поетичною адаптацією. Головні консультанти з українського боку — письменниця Оксана Забужко та мистецтвознавець Ростислав Лужецький.

Переклади здійснюються безпосередньо з українського оригіналу. «Перекладати Шевченка данською — це не лише про поезію. Це про те, щоб дати данським читачам можливість почути голос, який поколіннями формував українське розуміння свободи та гідності», — пояснює Ксенія Фрост-Фітісова.

Чому це відбувається

Ініціатива з’явилася на тлі посиленого інтересу до України у Скандинавії після повномасштабного вторгнення Росії. Організатори прагнуть представити Шевченка данській аудиторії не лише як національного поета України, а як мислителя загальноєвропейського масштабу. Збережена у поезіях боротьба проти гноблення та пошук людської гідності резонують з цінностями, близькими данській культурі.

«Для данських читачів ця антологія має показати його як морального свідка, що через поезію боровся проти імперій, гноблення та втрати людської гідності», — говорить літературний редактор Карстен Гаммер.

Організатори також проводять паралель між Шевченком і данським просвітником XIX століття Ніколаєм Ґрундтвіґом — мислителем, який відіграв ключову роль у формуванні данської ідентичності та народної освіти, подібно до того, як Шевченко став визначальним голосом у культурному пробудженні українців.

Хто відповідає

Проєкт координує Фундація Пилипа Орлика — організація, що популяризує демократичні та правові традиції України. Кураторка від фундації — Ярина Ясиневич, від Дансько-Українського товариства — Бо Ґуллак Фліндт. Дансько-Українське товариство, засноване у 1992 році, займається поширенням знань про Україну в Данії — зокрема, саме воно у 2010 році ініціювало встановлення пам’ятника Шевченку у Копенгагені. Фундація Пилипа Орлика вже має досвід реалізації культурно-історичних проєктів: зокрема, разом з Міноборони вона ініціювала відновлення будинку авіаконструктора Сікорського на вулиці Ярославів Вал у Києві.

Що роблять зараз

Перші перекладені поезії планують представити на публічних подіях у Данії вже цієї весни — зокрема, до річниці першого видання «Кобзаря», що вийшов друком 26 квітня 1840 року. Символічним відліком проєкту стала церемонія 8 березня біля пам’ятника у Копенгагені: Ксенія Фрост-Фітісова вперше публічно зачитала данський переклад «Заповіту».

«У 2010-му Шевченко отримав фізичну присутність у Данії, а тепер його голос зазвучить данською мовою», — підкреслює голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

Чому це важливо знати

Поява «Кобзаря» данською є частиною ширшого процесу культурної дипломатії України в умовах війни. Переклади класичної літератури на мови країн-партнерів допомагають формувати у Європі стійке уявлення про Україну як давню самостійну культуру — незалежну від радянського чи російського контексту.

Данія є одним із ключових союзників України у сфері безпеки та гуманітарної підтримки. Культурні проєкти, що поєднують українські та данські сенси, зміцнюють цю співпрацю на рівні суспільств, а не лише держав. Як ми раніше писали, Шевченківський березень цьогоріч у Києві відзначають особливо масштабно — з поетичними читаннями різними мовами, концертами та десятками культурних заходів у столиці.

Раніше ми писали

Про заходи Шевченківського місяця у Києві ми розповідали у матеріалі про культурний тиждень з 2 до 8 березня — зокрема, про поетичні читання «Поет, якого читає світ» у бібліотеці імені Лесі Українки. Про роботу Фундації Пилипа Орлика у збереженні культурної спадщини ми писали у зв’язку з меморандумом щодо відновлення будинку Сікорського. Деталі про подальший статус об’єкта — у нашому матеріалі про збереження будівлі у державній власності після реставрації.