Що треба зробити насамперед

Позицію НАН оприлюднив член-кореспондент академії Олександр Шимановський — генеральний директор Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського. Саме цей інститут у свій час спроєктував міст під керівництвом академіка Євгена Патона і від 1953 року здійснює його моніторинг та інструментальні обстеження.

«Міст імені Є.О. Патона у Києві ще можна врятувати. Можна запобігти аваріям і непоправним наслідкам. Якщо не гаяти часу», — зазначив Шимановський.

За результатами обстеження 2025 року фахівці визначили першочергові роботи:

— підсилити крайні головні балки на опорі №25;
— відремонтувати проміжні опори №11 (надводну частину) та №21 (підводну частину);
— відремонтувати або замінити поперечні балки;
— відремонтувати в’язі прогонових будов;
— відремонтувати стовпи освітлення та перильної огорожі;
— замінити деформаційні шви.

В НАН наголосили, що фахівці інституту знають, як провести роботи так, щоб міст став безпечним і міг служити столиці ще багато десятиліть.

Чим загрожує зволікання

Науковці попереджають: якщо виявлені дефекти не усунути найближчим часом, деградація конструкцій не просто продовжиться — вона пришвидшиться.

«Якщо найближчим часом не усунути дефекти, виявлені під час торішнього обстеження мосту, а реконструкцію не виконати, то його конструкції не просто деградуватимуть далі, а деградуватимуть пришвидшеними темпами. Через це можуть повністю зруйнуватися деякі конструкції — зокрема несні, — що спричинить людські жертви і колапс усієї транспортної інфраструктури Києва», — наголосив Шимановський.

Міст Патона має статус аварійного ще з 2017 року. Це перший у світі суцільнозварний автодорожній міст, збудований 1953 року, — не лише транспортна артерія, а й визначна пам’ятка інженерної спадщини. Як ми раніше писали, на початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки звернувся до Кабінету Міністрів із пропозиціями щодо організації й фінансування капітального ремонту. Однак реальних кроків досі не зроблено: бюрократична тяганина між містом і урядом триває з 2023 року.

Що каже КМДА про стан мосту Патона

5 березня Київська міська державна адміністрація заявила, що міст імені Патона через річку Дніпро можна й надалі експлуатувати — але виключно з дотриманням раніше встановлених обмежень. Наразі на мосту діє повна заборона руху вантажного транспорту, крайні смуги відгороджені наливними бар’єрами.

Фахівці комунального підприємства «Київавтошляхміст» здійснюють цілодобовий моніторинг несних конструкцій. Для порівняння: на мосту Метро, який також визнано аварійним, протиаварійні роботи вже тривають — наприкінці 2025 року там розпочали встановлення підтримуючих арочних конструкцій. Міст Патона такого захисту поки що не отримав.

Як ми повідомляли раніше, на початку березня КМДА була змушена спростовувати фейки про нові правила проїзду мостом — неперевірена інформація активно поширювалася в соціальних мережах.

Чим загрожує Києву аварія на мосту Патона

Міст Патона — одна з ключових переправ через Дніпро, якою щодня користуються сотні тисяч киян. Якщо конструкція зазнає аварійного руйнування, це паралізує транспортне сполучення між берегами міста. Як ми повідомляли, жоден зі столичних мостів не є повністю працездатним — і будь-яке подальше зволікання з ремонтом Патона лише збільшує ризики для містян. Заява НАН — черговий тривожний сигнал, який не можна ігнорувати.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, перший віцепрезидент НАН Вячеслав Богданов попереджав: корозія руйнує конструкції мосту Патона, і якщо не втрутитися — за п’ять років може бути запізно. Також ми повідомляли про заяву спеціалістки з мостобудування Анни Мінюкової, яка наголосила: всі столичні мости перебувають у критичному стані та створюють реальний ризик обвалів.