Місія діяла на виконання рішення Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 2025 року відповідно до Конвенції 1972 року про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. До складу делегації увійшли експерти Центру всесвітньої спадщини та Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ICOMOS).

Як ми повідомляли раніше, місія прибула до Києва 18 лютого. Тоді ж розпочалося детальне обстеження пам’яток — це перший такий візит після обстрілу Софіївського собору в червні 2025 року.

Що перевіряли експерти

Протягом чотирьох днів фахівці детально обстежили пам’ятки на території заповідників «Софія Київська» та «Києво-Печерська лавра». Окрему увагу приділили Ближнім і Дальнім печерам Лаври — унікальним підземним комплексам, що становлять особливу цінність для Світової спадщини.

Крім самих пам’яток, місія перевірила буферну зону навколо об’єктів — територію, де забудова та інша діяльність регулюється з урахуванням вимог ЮНЕСКО. Також проаналізовано систему управління об’єктом і механізми регулювання історичного середовища Києва.

Чому це відбувається

Моніторингова місія є стандартним інструментом ЮНЕСКО для контролю за станом об’єктів Світової спадщини, яким загрожують ризики. У випадку Києва ці ризики пов’язані насамперед із повномасштабною війною Росії проти України. Обстріл Софіївського собору в червні 2025 року змусив Комітет всесвітньої спадщини ухвалити рішення про направлення реактивної місії.

Поряд із воєнною загрозою обидва заповідники потерпають від проблем у буферній зоні — хаотичної забудови, надбудов на історичних будівлях та нових споруд, що порушують висотний регламент. Усе це ЮНЕСКО розглядає як загрозу автентичності міського ландшафту.

Хто відповідає

За збереження об’єктів Світової спадщини в Україні відповідає Міністерство культури України. Безпосереднє управління здійснюють адміністрації національних заповідників. Київська міська державна адміністрація відповідає за регулювання забудови в буферній зоні — саме тут накопичилася значна кількість проблем, на які ЮНЕСКО вже вказувала раніше.

Що роблять зараз

За підсумками роботи місії представники ЮНЕСКО та ICOMOS відзначили активну роботу української сторони і конструктивну співпрацю. Водночас було наголошено на необхідності додаткового опрацювання та систематизації документації щодо нормативно-правової бази й управлінських процедур.

Українська сторона підтвердила готовність до подальшої взаємодії та надання необхідних матеріалів. Результати місії будуть використані для підготовки звіту до Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який ухвалюватиме рішення про подальші заходи з охорони обох пам’яток.

Чому це важливо знати

Статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО — не лише символічне визнання, а й механізм міжнародного захисту. Якщо стан пам’яток погіршується і Україна не вживає достатніх заходів, ЮНЕСКО може внести об’єкт до Списку всесвітньої спадщини під загрозою. Це підвищує міжнародну увагу до ситуації та зобов’язує державу до конкретних дій.

Для Києва йдеться про два символи тисячолітньої культурної спадщини. Пошкодження будь-якого з них унаслідок обстрілів або неналежного управління буферною зоною — це незворотня втрата для всього людства, не лише для України.

Раніше ми писали

У лютому ми розповідали про початок роботи місії ЮНЕСКО в Києві та перші оцінки фахівців. Також ми писали про пошкодження Києво-Печерської лаври російськими дронами «Шахед» у січні 2026 року — перше пряме ураження лаври з часів Другої світової війни.