Роковини війни: лідери ЄС оглянули пошкоджену київську ТЕЦ
У четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії прем’єр-міністр України Денис Шмигаль разом з очільниками Євросоюзу та урядів низки європейських країн відвідали одну з київських теплоелектроцентралей. Повідомляє Telegram-канал Дениса Шмигаля. Власними очима гості побачили наслідки 13 ракетних і дронових атак, які Росія завдала по об’єкту за чотири роки.

Хто приїхав і що побачив
До Києва 24 лютого 2026 року прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Євроради Антоніу Кошта, президент Фінляндії Александер Стубб, а також очільники урядів Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Норвегії, Хорватії та Швеції, міністри й інші високопосадовці. Шмигаль зазначив: на таких об’єктах «війна перестає бути статистикою чи картинкою на екрані».
ТЕЦ, яку відвідали гості, до серії атак забезпечувала теплом 500 тисяч мешканців Києва. За чотири роки Росія завдала по ній 13 ракетних та дронових ударів, дев’ять із них — лише за останні пів року. У січні 2026 року черговий удар зупинив виробництво електроенергії. На початку лютого п’ять балістичних ракет вивели з ладу теплогенерацію повністю.
Наслідки — понад 1100 багатоквартирних будинків, 118 шкіл та дитячих садків і 18 лікарень залишились без опалення.
Чому це відбувається
Систематичні удари по теплоелектроцентралях є частиною стратегії Росії — позбавити цивільне населення тепла та світла в найхолодніший період року. Теплоелектроцентралі є вузловими об’єктами: вони одночасно виробляють електроенергію та тепло для житлових кварталів. Руйнування одного такого об’єкта одразу позбавляє тисячі родин обох ресурсів.
Як ми раніше писали, 3 лютого 2026 року Росія застосувала понад 70 ракет і 450 дронів проти енергооб’єктів у восьми областях, цілеспрямовано б’ючи по київських ТЕЦ у найлютіші морози. Перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов підтвердив: ворог прагне залишити українців без тепла в найсуворіші зимові морози.
Хто відповідає
За відновлення пошкоджених об’єктів відповідають енергетичні компанії — зокрема ДТЕК та «Київтеплоенерго» — разом з НЕК «Укренерго», яка координує балансування загальнонаціональної енергосистеми. Міністерство енергетики визначає пріоритети відновлення та координує міжнародну технічну допомогу.
Що роблять зараз
Після кожного удару енергетики розпочинають ремонтні роботи — нерідко під загрозою повторних атак. Шмигаль подякував усім країнам, які надають обладнання для відновлення. За його словами, цієї зими українську енергетику підтримують понад 40 країн та організацій. У 2025 році через Фонд підтримки енергетики вдалося мобілізувати близько 600 мільйонів євро. За весь час повномасштабної війни Україна отримала понад 2000 гуманітарних вантажів для енергосектору.
Як ми повідомляли, за оцінками експертів, пошкоджені київські ТЕЦ навряд чи зможуть повністю відновити потужність до кінця поточного опалювального сезону. Проте часткове відновлення відбулося вже невдовзі після кожного удару.
Чому це важливо знати
Цей візит відбувся символічно — рівно через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення. Для міжнародних лідерів ТЕЦ стала не просто промисловим об’єктом, а живим доказом того, що Росія веде війну проти цивільного населення: проти тепла, світла та нормального життя. Безпосереднє знайомство з наслідками атак є вагомим аргументом для збереження та нарощування підтримки України.
Водночас ця ситуація стосується безпосередньо кожного киянина: від стану київських ТЕЦ залежить опалення у сотнях тисяч квартир, лікарень і шкіл. Про те, як розвивалась енергетична криза у столиці цієї зими, ми розповідали у серії матеріалів.
Раніше ми писали
У лютому 2026 року ми детально розповідали про масований удар по ТЕЦ у восьми областях під час 25-градусних морозів. Також ми писали про наслідки пошкодження Дарницької ТЕЦ — понад 1100 будинків без центрального опалення. А ще раніше повідомляли про одночасний удар по п’яти ключових електростанціях Києва у грудні 2025 року.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









