Три землетруси за три дні: Тернопіль, Крим, Чернівці

Тернопільська область: відчутний

11 грудня о 21:33 у Мельнице-Подільській громаді Чортківського району зафіксували землетрус магнітудою 2,9 балів на глибині 3 км. За класифікацією він відноситься до відчутних — такі поштовхи помітні для людей, які перебувають у приміщеннях.

Крим — Чорне море: найпотужніший

12 грудня о 19:13 за 12 км від окупованого Севастополя стався землетрус магнітудою 4,4 балів, підтверджує LB.ua. Епіцентр розташувався в Чорному морі. Це найпотужніший із трьох землетрусів — за класифікацією він відноситься до відчутних. Мешканці Севастополя підтвердили поштовхи в соцмережах, однак серйозних пошкоджень не виявили.

Чернівецька область: ледве відчутний

13 грудня о 03:40 у Дністровському районі зареєстрували землетрус магнітудою 2,5 балів на глибині 3 км. За класифікацією він ледве відчутний — коливання помічають лише окремі люди в стані спокою.

Крим є сейсмонебезпечним регіоном у Середземноморському складчастому поясі, тому землетруси там — регулярне явище. За останні два століття зафіксовано майже 200 підземних поштовхів магнітудою від 4 до 7 балів.

Чи загрожує це Києву? Зона Вранча — головна небезпека

Головна загроза для Києва — не ці три землетруси, а зона Вранча, пояснює заступник директора Інституту геофізики НАН України Олександр Кендзера. Це сейсмоактивний регіон у Румунії на стику Південних і Східних Карпат, де землетруси відбуваються на глибині від 80 до 190 км.

Історичні факти:

Найсильніший землетрус за останні 50 років стався в березні 1977 року. Хвилі з зони Вранча змусили хитатися київські багатоповерхівки — люди вибігали на вулиці. За даними Суспільного, інтенсивність досягала 5 балів у столиці, а в епіцентрі — 7,4 бала. Подібні потужні поштовхи відчували кияни також у 1986 і 1990 роках.

Максимальна інтенсивність для Києва

За історичними даними, які проаналізував Олександр Кендзера, максимальні сейсмічні події в Києві від зони Вранча досягали 7 балів на ослаблених грунтах. Це рівень, при якому пошкоджуються слабкі будівлі, виникають тріщини в стінах, падають димарі.

Хвиля до Києва дійде за 5 хвилин

Провідний науковий співробітник Інституту геофізики Дмитро Гринь розповідає Телеграфу, що у випадку потужного землетрусу у зоні Вранча на реакцію залишається критично мало часу.

• Перша хвиля (найменш руйнівна, але найшвидша): доходить до Києва за 2 хвилини.
• Остання поверхнева хвиля (найбільш руйнівна через найбільшу енергетику): приходить за 5 хвилин.

«Перша хвиля, найменш руйнівна, але найбільш швидка доходить від зони Вранча до Києва за дві хвилини. Остання, поверхнева хвиля, вона найбільш руйнівна, бо має найбільшу енергетику, і вона приходить до Києва за п’ять хвилин», — пояснює Дмитро Гринь.

Атомні електростанції мають систему відстеження підземних поштовхів для оперативної реакції. Решта населення має лише ці кілька хвилин на підготовку.

Прогноз до 2027 року

Сейсмологи очікують повторення потужних землетрусів.

«У сейсміці є поняття сторічного терміну. Такі події повторюються кожні 100 років плюс-мінус кілька років. Очікування по Криму досить серйозні», — пояснює Дмитро Гринь.

У Криму найруйнівніший землетрус стався у вересні 1927 року — тоді в Ялті зруйнували близько 70% будівель, загинули 3 особи, 65 отримали поранення. В епіцентрі інтенсивність досягала 9 балів. За сторічним циклом подібний землетрус можливий приблизно до 2027 року.

Як війна знизила сейсмостійкість будівель

Російські ракетні удари створили серйозні техногенні ризики, попереджає Дмитро Гринь. Війна суттєво погіршила стан будівель по всій Україні — у районах прямих влучань споруди зазнали критичних перевантажень, що знизило їхню сейсмостійкість.

Критична проблема для Києва

Після обстрілів у столиці пошкоджені сотні будівель. Експерт висловлює занепокоєння: чи зможуть такі будинки витримати навіть слабкий землетрус у 3-4 бали?

«Старі споруди й без того “втомлені” часом, тоді як нові могли б витримати землетрус силою 6-7 балів. Однак удари окупантів внесли свої корективи», — каже Гринь.

Довгострокові наслідки

Підрив Каховської ГЕС наразі не вплинув на сейсмічну ситуацію, але відкладені наслідки можуть проявитися через роки — у міру перерозподілу маси ґрунтів, подібно до процесів після танення льодовиків.

Висновок експерта однозначний: війна створила додатковий ризик. Навіть невеликий землетрус може стати критичним для пошкоджених будівель, особливо в районах, які зазнали прямих влучань.

Що робити киянам?

Сейсмологи радять не панікувати, але бути готовими. Україна розташована переважно на Українському кристалічному щиті і не належить до дуже активних у сейсмічному плані регіонів. Однак зона Вранча залишається реальною загрозою.

Базові правила безпеки:

У випадку землетрусу — відійдіть від вікон, станьте в дверному прорізі або сховайтеся під міцним столом. Не використовуйте ліфти. Після припинення поштовхів — залиште будівлю, якщо є тріщини або пошкодження.

Якщо ваш дім постраждав від обстрілів

Зверніться до фахівців для оцінки конструкційної міцності. Пошкоджені будівлі можуть не витримати навіть слабких підземних поштовхів.

Передбачити землетруси неможливо — «людина, що вигадає механізм передбачення землетрусів, отримає Нобелівську премію», каже Дмитро Гринь. Це може статися завтра або через 10 років. Але знати про ризики і бути готовим — критично важливо, особливо в умовах війни.

Чому це важливо знати

Три землетруси за три дні нагадують: Україна не застрахована від підземних поштовхів, хоч і не перебуває в епіцентрі сейсмоактивних зон. Для Києва реальну небезпеку становить зона Вранча — у випадку потужного землетрусу хвиля дійде до столиці за 5 хвилин, що критично мало для евакуації мільйонного міста.

Війна додала новий вимір до сейсмічних ризиків. Пошкоджені ракетними ударами будівлі стали вразливішими — навіть слабкий землетрус може призвести до обвалів у районах, які зазнали прямих влучань. Кияни мають розуміти ці ризики та знати базові правила безпеки, адже наступний потужний землетрус з Вранчі може статися будь-якої миті.